ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 446/154/24
провадження № 61-4277св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Савчук Наталія Володимирівна, на постанову Львівського апеляційного суду від 07 березня 2025 року в складі колегії суддів: Крайник Н. П., Левика Я. А., Шандри М. М.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст вимог заяви
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якій просила встановити, що вона із загиблим ОСОБА_3 спільно проживали, разом вели спільне господарство, мали спільний побут та взаємні права і обов`язки, тобто були членами сім`ї.
Заяву обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок бойових дій загинув її рідний брат ОСОБА_3 , з яким з часу його розлучення (з березня 1995 року) та до його загибелі вони проживали в одному житловому будинку, були пов`язані спільним побутом та мали взаємні права і обов`язки.
Після загибелі рідного брата вона, будучи членом його сім`ї, звернулася з заявою до Міністерства оборони України про отримання частини одноразової грошової допомоги після смерті військовослужбовця. Однак їй було відмовлено у виплаті грошової допомоги, зокрема через те, що за поданими нею документами неможливо встановити, що вона проживала разом із загиблим, вела з ним спільне господарство та мала взаємні права та обов`язки, у зв`язку з чим змушена звернутися до суду з відповідною заявою.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Кам`янка-Бузький районний суд Львівської області рішенням від 06 серпня 2024 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнив частково.
Встановив факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , як рідної сестри і брата, з 01 січня 2004 року до дня смерті (загибелі), яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 . У задоволенні іншої частини вимог заяви відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заявниця належними доказами довела факт її спільного проживання разом з рідним братом ОСОБА_3 однією сім`єю. Суд вважав, що матеріалами справи безспірно встановлено, що з березня 1995 року до 07 жовтня 2001 року ОСОБА_3 проживав у АДРЕСА_1 без реєстрації, а з 08 жовтня 2001 року зареєстрований та проживав за указаною адресою разом зі сестрою ОСОБА_1 , з якою вів спільний побут до часу його мобілізації до складу Збройних Сил України. Сраховував, що надані заявником докази підтверджують, що у ОСОБА_1 та її брата дійсно були відносини, які характерні для сімейних, тобто вони проживали однією сім`єю, мали спільний побут та взаємні права й обов`язки.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Львівський апеляційний суд постановою від 07 березня 2025 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_5 задовольнив. Рішення Кам`янка-Бузького районного суду Львівської області від 06 серпня 2024 року скасував, ухвалив нову постанову, якою у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовив.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду першої інстанції у цій справі зводиться до встановлення обставин кровної спорідненості ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , спільного проживання за однією адресою та проведення заявником поховання брата. Однак обставин, які б засвідчили про реальність сімейних відносин ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , пов`язаність їх спільним побутом, наявність у них взаємних прав та обов`язків оскаржуваним рішенням встановлено не було. У матеріалах цієї справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про наявність обов`язкових умов для визнання ОСОБА_1 членом сім`ї загиблого ОСОБА_3 . Апеляційний суд установив, що факт спільного проживання осіб та/або реєстрація місця проживання за однією адресою без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків не може свідчити про те, що мали місце усталені відносини, притаманні сім`ї, та що заявник проживала однією сім`єю і була членом сім`ї ОСОБА_3 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи особи, яка її подала
03 квітня 2025 року до Верховного Суду від імені ОСОБА_1 її представник - адвокат Савчук Н. В. подала касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, у якій просила її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Як на підставу касаційного оскарження судового рішення заявник у касаційній скарзі посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 644/6274/16-ц, від 07 лютого 2024 року у справі № 383/821/22, від 26 травня 2020 року у справі № 735/1417/16-а. Указує, що вона є рідною сестрою ОСОБА_3 і з 1995 року до моменту загибелі останнього вони проживали разом в одному будинку, вели спільне господарство, мали взаємні права і обов`язки, а саме: спільно обробляли город, тримали тварин, спільно будували новий будинок, мали спільні витрати, зокрема на харчування, піклувались один за одним і надавали взаємну допомогу.
Позиція інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу Міністерство оборони України просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін, посилаючись на правильність та обґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції.
Сервіси для юристів