Постанова ВССУ від 29.04.2026 року у справі №369/14904/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2026 року

м. Київ

справа № 369/14904/18

провадження № 61-1085св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Карпенко С. О.,

суддів: Грушицького А. І., Ігнатенка В. М., Калараша А. А., Литвиненко І. В.

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачі: Бучанська районна державна адміністрація Київської області, Центр надання адміністративних послуг Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Строєв Олексій Васильович, на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 травня 2023 року, ухвалене у складі судді Дубас Т. В., та постанову Київського апеляційного суду

від 13 листопада 2023 року, ухвалену колегією у складі суддів Лапчевської О. Ф., Березовенко Р. В., Мостової Г. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , в інтересах яких діяв адвокат Строєв О. В., звернулися з позовом до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, Центру надання адміністративних послуг Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3 про визнання частково недійсним розпорядження та скасування свідоцтва про право власності.

Позов обґрунтований тим, що на підставі рішення виконавчого комітету Гореницької сільської ради Києво-Святошинського району Київської області про передачу земельних ділянок у приватну власність позивачі отримали державні акти на право власності на земельні ділянки площами по 0,06 га кожна в Садівничому товаристві «Воїн-3» (далі - СТ «Воїн-3») з цільовим призначенням для ведення садівництва.

Позивачі зазначали, що на межі вказаних земельних ділянок існував канал (рівчак), що був межовою спорудою, призначеною для збору води від дощу і таяння снігу, та убезпечував підвали садових будинків від затоплення, якою вони вільно користувалися, і ОСОБА_3 , на земельній ділянці якої знаходилася частина каналу (рівчака), жодних перешкод не чинила.

У 2015 році ОСОБА_3 почала засипати рівчак піском та землею, що призвело до збирання води в підвалах садових будинків позивачів та, як результат, появи плісняви на стінах підвалів і на перших поверхах цих будинків. Претензії позивачів ОСОБА_3 відхилила, стверджуючи, що земельна ділянка, на якій розташований рівчак (канал), є її приватною власністю, що підтверджується свідоцтвом.

Позивачі з`ясували, що 10 грудня 2014 року Реєстраційною службою Києво-Святошинського району Київської області ОСОБА_3 видано свідоцтво про право власності на земельну ділянку площею 0,1098 га, на якій знаходилася частина каналу (рівчака).

На думку позивачів, видача свідоцтва про право власності на земельну ділянку, на якій розташована частина каналу (рівчака), що входить до внутрішньогосподарської меліоративної системи СТ «Воїн-3», не відповідає вимогам законодавства.

Посилаючись на зібрані під час розгляду справи № 369/2063/16-ц докази та встановленні судами обставини, позивачі вважають доведеним, що канал, який знаходиться на межі їх земельних ділянок, є межовою спорудою в розумінні

статті 108 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) і земельна ділянка,

яка належить ОСОБА_3 , частково накладається на земельну ділянку ОСОБА_2 .

Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 травня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано недоведеністю належними доказами порушення ОСОБА_3 права власності позивачів на користування земельними ділянками.

Постановою Київського апеляційного суду від 13 листопада 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Строєва О. В. залишено без задоволення, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 травня 2023 року - без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого суду та зазначив, що Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз встановлено невідповідність дренажної канави (рівчака) поняттю межової споруди, визначеному статтею 108 ЗК України (висновок від 18 лютого 2022 року № 2696/21-41); відсутність доказів порушення прав позивачів.