ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 травня 2026 року
м. Київ
справа № 752/8646/25
провадження № 61-766св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
третя особа - Голосіївський районний відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Централного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ);
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Майорової Віти Василівни на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 18 червня 2025 року у складі судді Данілової Т. М. та постанову Київського апеляційного суду від 17 грудня 2025 року у складі колегії суддів: Стрижеуса А. М., Поливач Л. Д., Шкоріної О. І.
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Голосіївський районний відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про зміну способу стягнення аліментів, звільнення від сплати заборгованості та зменшення розміру заборгованості.
Позовна заява ОСОБА_1 обґрунтована тим, що 12 грудня 2017 року Голосіївським районним судом міста Києва було видано судовий наказ № 752/26263/17 про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) боржника, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення нею повноліття, починаючи 12 грудня 2017 року.
Відповідачка є громадянкою Республіки Вірменія, а на початку березня 2015 року позивач надав дозвіл на виїзд дитини за межі України та з того часу дитина на територію України не поверталася, у зв`язку з чим позивач не має можливості бачити дитину та брати участь у її вихованні.
У 2018 році шлюб між сторонами було розірвано. На час звернення до суду з позовом позивач проходить військову службу у Збройних Силах України, його грошове забезпечення складається з основної заробітної плати та додаткових бойових виплат, які мають нестабільний та непостійний характер. Стягнення аліментів від загального доходу стало надмірним фінансовим тягарем, що ускладнює здатність належним чином виконувати свої обов`язки як військовослужбовця та батька. Заборгованість зі сплати аліментів станом на 01 лютого 2025 року складає 426 772,04 грн.
Позивач зазначив, що він неодноразово звертався до державного виконавця з проханням врахувати обставини його фінансового становища та не включати до розрахунку аліментів суми бойових виплат, які він отримує як військовослужбовець, оскільки вони не мають постійного характеру доходу. Однак державний виконавець наполягає на стягненні аліментів з усіх видів доходу, включно з бойовими, що призводить до постійного зростання заборгованості.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив:
- змінити спосіб стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - з 1/4 частини заробітку (доходу) боржника, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на фіксовану суму у розмірі 3 000 грн щомісячно;
- зобов`язати Голосіївський районний відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) здійснити перерахунок заборгованості зі сплати аліментів без урахування додаткових виплат (бойових), отриманих позивачем, як військовослужбовцем Збройних Сил України;
- звільнити його від сплати частини заборгованості в розмірі 426 772,04 грн та/або зменшити її на суму, яку позивач зможе погасити відповідно до його реальних можливостей.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18 червня 2025 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 17 грудня 2025 року, позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, мотивоване тим, що позивач не надав суду доказів погіршення свого матеріального стану, як і доказів покращення матеріального стану відповідача, що є законною підставою для зміни способу стягнення аліментів.
Підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати аліментів або зменшення їх розміру суди також не вбачали, оскільки частиною другою статті 197 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що за позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку із його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.
Разом з тим, проходження позивачем служби у Збройних Силах України не є виключною обставиною для звільнення особи від обов`язку сплати аліментів, оскільки з позивача аліменти стягуються не у твердій грошовій сумі, а в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), тому у разі зменшення таких доходів пропорційно буде зменшено розмір аліментів.
Також, факт того, що відповідачка залишила межі України не є підставою для звільнення особи від сплати аліментів, оскільки позивач не заперечує факту проживання дитини з відповідачем.
Сервіси для юристів