ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 369/2437/22
провадження № 61-11274св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада,
третя особа - Приватне підприємство «ФОРАС-Ленд»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 вересня 2024 року у складі судді Фінагеєвої І. О. та постанову Київського апеляційного суду від 11 червня 2025 року у складі колегії суддів: Ящук Т. І., Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2022 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради про визнання недійсним державного акта на право приватної власності на землю.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що у листопаді 2021 року дізнався, що рішенням від 04 лютого 1999 року Петропавлівсько-Борщагівська сільська рада видала ОСОБА_3 державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 015488 на земельну ділянку площею 0,082 га, розташовану АДРЕСА_1 , який зареєстрований у Книзі записів державних актів про право власності на землю за № 137.
Водночас 28 грудня 2002 року рішенням Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради видано йому державний акт серії ІІ-КВ № 085284 на право приватної власності на ту ж земельну ділянку, площею 0,0804 га за тією ж адресою, який зареєстрований у Книзі записів державних актів про право власності на землю за № 2053.
Посилаючись на те, що державний акт про право власності на землю був виданий ОСОБА_3 із порушенням вимог закону, просив суд визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю серії ІІ-КВ № 015488 на земельну ділянку площею 0,082 га, розташовану АДРЕСА_1 , зареєстрований у Книзі записів державних актів про право власності на землю за №137.
Ухвалою Києва-Святошинського районного суду Київської області від 26 червня 2023 року замінено позивача ОСОБА_2 на його правонаступника ОСОБА_1 , у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 вересня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції відмовив у позові через неналежний суб`єктний склад учасників справи. Зокрема, суд зазначив, що позовні вимоги пред`явлені до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради, як органу місцевого самоврядування, який прийняв рішення про видачу оспорюваного акту на право власності на землю. Водночас ОСОБА_3 , якому було видано акт, до участі у справі не залучений, а суд не уповноважений на власний розсуд віршувати такі процесуальні питання. Суд уважав, що без залучення всіх належних відповідачів такі позовні вимоги не можуть бути вирішені.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 11 червня 2025 року, за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 вересня 2024 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з судовим рішенням суду першої інстанції як таким, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, вважав його законним та обґрунтованим і не вбачав підстав для його скасування.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
01 вересня 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16, від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17, від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16, від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16, від 15 травня 2019 року у справі № 552/91/18, від 15 травня 2019 року у справі № 554/9144/17 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).
Сервіси для юристів