ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2026 року
м. Київ
справа № 643/7463/24
провадження № 61-1801св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідач - Харківська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на заочне рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 25 липня 2025 року у складі судді Харченко А. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 13 січня 2026 року у складі колегії суддів: Маміної О. В., Тичкової О. Ю., Мальованого Ю. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Харківської міської ради, в якому просила визнати за нею в порядку набувальної давності право власності на нерухоме майно, а саме: 22/100 частини будинковолодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , який складається з житлової кімнати, площею 18,5 кв. м (літ. 2-2), кухні площею 7,0 кв. м (літ. 2-1) та сіней площею 3,6 кв. м (літ. ІІ).
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона є співвласником 78/100 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .
30 грудня 1980 року позивачка придбала 45/100 частини домоволодіння, що підтверджується договором купівлі-продажу, зареєстрованому в Харківському БТІ за реєстровим № 1507 та свідоцтвом про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 від 04 листопада 2009 року.
29 вересня 2003 року ОСОБА_1 придбала 18/100 частини домоволодіння, що підтверджується договором купівлі-продажу серії ВАР № 286522, зареєстрованому 07 червня 2005 року в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно № НОМЕР_3. 31 жовтня 2019 року ОСОБА_1 придбала 15/100 частини будинковолодіння, що підтверджується договором купівлі-продажу серії НОА 475656, зареєстрованим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чуприна Г. О. номер об`єкта в РПВН: НОМЕР_2 та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, зареєстрованому 07 червня 2005 року в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно № НОМЕР_3.
Решта частки будинковолодіння, що складає 22/100 частини зареєстрована в реєстрі прав на нерухоме майно за ОСОБА_2 . Ця частка складається з житлової кімнати площею 18,5 кв. м (літ. 2-2), кухні площею 7 кв. м (літ. 2-1) та сіней площею 3,6 кв. м (літ. ІІ).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть. На момент смерті ОСОБА_2 заповіт не залишений, чоловіка та дітей померла не мала, спадщину після її смерті ніхто не прийняв. Право власності на 22/100 частки будинку ні за ким не зареєстровано, власник чи балансоутримувач зазначеного об`єкту нерухомості невідомий.
ОСОБА_1 є пенсіонером, іншого житла не має, з 1980 року зареєстрована та проживає у будинковолодінні. Вона добросовісно, відкрито, безперервно користується всім будинковолодінням, проводила у ньому ремонти, займалася доглядом та утриманням будинку.
На балансі Харківської міської ради вказана частка будинку не перебуває. ОСОБА_1 не є родичкою та рідною людиною померлій ОСОБА_2 , тому не має документів та можливості їх надати на підтвердження відсутності у померлої чоловіка та дітей (1 черга спадкоємців), а також інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 .
Разом з тим, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 11 червня 2024 року № 386439806 видно, що право власності на 22/100 частки будинку АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 на 22/100 частки не зареєстровано. В інший спосіб оформити право власності на 22/100 частки будинковолодіння, ніж з підстав визнання права власності за набувальною давністю неможливо, іншого житла ОСОБА_1 немає.
На підставі викладеного, позивачка вважала, що вона довела, що з 2001 року відкрито та безперервно володіє 22/100 часткою будинковолодіння.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Заочним рішенням Салтівського районного суду м. Харкова від 25 липня 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Відкритість і безперервність володіння нерухомим майном в цьому випадку не є достатніми підставами для набуття права власності на нього за правилами статті 344 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати заочне рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 25 липня 2025 року та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги у повному обсязі.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Постановою Харківського апеляційного суду від 13 січня 2026 рокуапеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Заочне рішення Салтівського районного суду м. Харкова від 25 липня 2025 року скасовано.
Сервіси для юристів