ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2026 року
м. Київ
справа № 447/2188/23
провадження № 61-802св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головне управління Держгеокадастру у Львівській області,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування державної реєстрації
за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Богдан Зоряни Сергіївни на рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 15 липня 2024 року у складі судді Павліва В. Р. та постанову Львівського апеляційного суду від 02 грудня 2024 рокуу складі колегії суддів: Цяцяка Р. П., Ванівського О. М., Шеремети Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила зобов`язати відповідачів усунути їй перешкоди у користуванні її земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,3454 га, кадастровий номер 4623084800:07:000:0072, шляхом демонтажу самочинно встановленої огорожі, що встановлена на східній частині зазначеної ділянки в межах її накладення площею 2 580,8655 кв. м із сусідньою земельною ділянкою відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства, площею 0,3709 га, кадастровий номер 4623084800:01:001:0016; скасувати державну реєстрацію у Державному земельному кадастрі (далі - ДЗК) земельної ділянки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства, площею 0,3709 га, кадастровий номер 4623084800:01:001:0016.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилалася на те, що вона є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у селі Красів Стрийського району Львівської області, площею 1,3454 га, кадастровий номер 4623084800:07:000:0072, яка була сформована та набута у власність на підставі розпорядження голови Миколаївської районної державної адміністрації (далі - Миколаївська РДА) від 20 жовтня 2006 року № 403 «Про надання дозволу громадянам на складання проектів відведення земельних ділянок (паїв) у власність для товарного сільськогосподарського виробництва», розпорядження голови Миколаївської РДА від 29 квітня 2011 року № 201 «Про затвердження проекту відведення земельних часток (паїв) в натурі та видачу державних актів на право власності на землю на території Красівської сільської ради», що підтверджується державним актом про право власності на земельну ділянку від 06 серпня 2012 року серії ЯЛ № 507371.
Так, розпорядженням голови Миколаївської РДА від 29 квітня 2011 року № 201, зокрема, було затверджено складену у 2011 році Державним підприємством геодезії, картографії та кадастру в західному регіоні (далі - ДП «Західгеодезкартографія») технічну документацію щодо відведення земельних часток (паїв) і передання їх у власність на території Красівської сільської ради Миколаївського району Львівської області. 28 травня 2013 року землевпорядник ДП «Західгеодезкартографія» ОСОБА_4 визначив розташування земельної ділянки позивачки, яке суперечило вказаній вище технічній документації від 2011 року, затвердженій розпорядженням голови Миколаївської РДА від 29 квітня 2011 року № 201, що спричинило накладення меж ділянки позивачки на межі земельних ділянок суміжних землевласників ОСОБА_5 і ОСОБА_6 .
У 2021 році землевпорядник ОСОБА_7 склав технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 1,3454 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за результатами якої земельна ділянка позивачки була розташована відповідно до технічної документації 2011 року, складеної ДП «Західгеодезкартографія» та затвердженої розпорядженням голови Миколаївської РДА від 29 квітня 2011 року № 201. У зв`язку із зазначеним, у базі Держгеокадастру з`явилось накладення меж земельної ділянки позивачки із сусідньою земельною ділянкою для ведення особистого селянського господарства, площею 0,3709 га, кадастровий номер 4623084800:01:001:0016, що належить відповідачам.
Уся площа земельної ділянки, яка накладається, фактично використовується відповідачами та огороджена парканом.
Позивачка вказувала, що це накладення земельних ділянок відсутнє за правовстановлювальними документами та документацією із землеустрою щодо передання земельних ділянок (паїв) і видачі державних актів на право приватної власності на землю громадянам (власникам сертифікатів) на території Красівської сільської ради Миколаївського району Львівської області. Таке накладення з`явилось у базі Держгеокадастру внаслідок внесення некоректних відомостей щодо розташування земельної ділянки відповідачів із заходу на схід замість розташування з півночі на південь, як це передбачено правовстановлювальними документами та документацією із землеустрою, та зміщення земельної ділянки відповідачів на землі пайового фонду.
У зв`язку з цим позивачка просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Миколаївський районний суд Львівської області рішенням від 15 липня 2024 року в задоволенні позову відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є недоведеними. При цьому суд виходив з того, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 першими зареєстрували земельну ділянку в ДЗК. Відповідачі набули у власність земельну ділянку з кадастровим номером 4623084800:01:001:0016 задовго до набуття у власність позивачкою земельної ділянки з кадастровим номером 4623084800:07:0072, користувались нею ще з 1996 року. З огляду на це суд дійшов висновку, що відповідачі не порушують законних прав та інтересів позивачки та не чинять їй перешкод у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 4623084800:07:0072. Також позивачка не довела, що відповідачі встановили огорожу незаконно та за межами земельної ділянки з кадастровим номером 4623084800:01:001:0016
Відмовляючи у задоволенні вимоги про скасування державної реєстрації у ДЗК земельної ділянки відповідачів, суд виходив з того, що право власності відповідачів на землю не скасоване, вимога про його скасування позивачка не заявила, а отже, державна реєстрація земельної ділянки не може бути скасована за рішенням суду.
Миколаївський районний суд Львівської області додатковим рішенням від 30 липня 2024 року заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Маркович А. М. задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн та витрати за проведення земельно-технічної експертизи в розмірі 18 932,00 грн. Судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, залишив за ОСОБА_1 .
Суд першої інстанції мотивував додаткове рішення тим, що при ухваленні основного рішення за наслідками розгляду спору по суті не вирішено питання розподілу судових витрат.
Короткий зміст постанов апеляційного суду
Львівський апеляційний суд постановою від 02 грудня 2024 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Богдан З. С. в частині оскарження рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 15 липня 2024 року залишив без задоволення, а рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 15 липня 2024 року - без змін. Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Богдан З. С. в частині оскарження додаткового рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 30 липня 2024 року задовольнив частково. Додаткове рішення Миколаївського районного суду Львівської області від 30 липня 2024 року змінив, а саме: зменшив розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає до стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , з 40 000,00 грн до 20 000,00 грн; зменшив розмір витрат пов`язаних із проведенням земельно-технічної експертизи, який підлягає до стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , з 18 932,00 грн до 9 466,00 грн.
Судове рішення апеляційний суд мотивував тим, що висновки місцевого суду по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Сервіси для юристів