ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 462/7879/23
провадження № 61-4934св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В.,
Ситнік О. М.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 01 травня 2024 року у складі судді Гедз Б. М. та постанову Львівського апеляційного суду від 28 березня 2025 року у складі суддів Левика Я. А., Крайник Н. П., Шандри М. М.
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування в особі Відділу Служби у справах дітей Залізничної районної державної адміністрації Львівської міської ради, про позбавлення батьківських прав,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав щодо її дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позову посилається на те, що з 29 березня 2014 року перебуває у шлюбі із громадянкою Китайської народної Республіки (далі -КНР) ОСОБА_2 . Після укладення шлюбу сторони постійно проживали у
м. Владивосток російської федерації. Від шлюбу у них народився син
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згодом сім`я переїхала на постійне місце проживання до України та проживала у м. Києві. ІНФОРМАЦІЯ_3 у подружжя народилась дочка ОСОБА_4 ..
Позивач зазначив, що протягом спільного проживання із відповідачем з`ясувалось, що у них протилежні погляди на сімейне життя та виховання дітей, відповідач не забезпечує належний догляд та піклування про дітей, а в силу традицій КНР, вважає, що домашні обов`язки, а також обов`язок виховання та підготовки дітей до самостійного життя покладено виключно на чоловіка. Такий розподіл обов`язків не мав негативних наслідків для дітей до того часу, поки відповідач перебував щодня вдома та міг забезпечити дітей усім необхідним як у сфері побуту, так і для їх духовного та особистісного розвитку.
Однак, з початком повномасштабної війни в Україні, їх сім`я була змушена переїхати до м. Львова, зареєструвати статус внутрішньо переміщених осіб, а 13 лютого 2023 року позивач був мобілізований до лав Збройних Сил України (далі - ЗСУ).
В свою чергу, відповідач, зважаючи на нові обставини їх сімейного життя свою поведінку не змінила, обов`язки по догляду, вихованню та утриманню дітей на себе не взяла.
За час знаходження позивача в лавах ЗСУ, відповідач як мати неповнолітніх дітей не слідкує за їх успіхами у навчанні, не сприяє їх розвитку, не відвідує батьківські збори у школі, не забезпечує належного лікування, контролю за станом здоров`я дітей, планових медичних оглядів, належного харчування та дозвілля, тобто самоусунулась від виховання та догляду за дітьми.
Крім цього, відповідач уникає спілкування з дітьми. Як наслідок, у зв`язку з критичністю ситуації, у травні 2023 року від початкової школи «Світанок», де навчаються діти, було скеровано до служби у справах дітей Залізничної районної державної адміністрації Львівської міської ради (далі Залізнична РДА ЛМР) лист з проханням провести огляд житлово-побутових умов
ОСОБА_3 . Відтак, з огляду на неспроможність відповідача забезпечити належне виховання дітей, їх догляд у дусі високої моралі, поваги до людей та суспільства, з метою захисту дітей, просив позов задовольнити.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 01 травня 2024 року, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного суду від 28 березня 2025 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, керувався тим, щопозбавлення батьківських прав є втручанням у приватне і сімейне життя, а в даній ситуації таке втручання не є виправданим і пропорційним, оскільки матеріали справи не свідчать про умисне свідоме невиконання чи недобросовісність виконання відповідачем своїх обов`язків, відсутні будь-які беззаперечні докази її винної поведінки стосовно дітей. Суди дійшли висновку, що позбавлення батьківських прав відповідача ОСОБА_2 щодо її малолітніх дітей у даному випадку є недоцільним, оскільки є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, який за досліджених судом обставин, є невиправданим заходом.
Сервіси для юристів