Постанова ВССУ від 26.11.2025 року у справі №204/2584/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2025 року

м. Київ

справа № 204/2584/23

провадження № 61-56св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (далі - Верховний Суд):головуючого - Крата В. І., суддів:

Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. (суддя-доповідач),

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргуОСОБА_1

на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська

від 02 травня 2024 року у складі судді Черкез Д. Л. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року у складі колегії суддів: Максюти Ж. І., Космачевської Т. В., Халаджи О. В.

у справі

за позовом ОСОБА_1 (далі - позивачка)

до

відповідачів ОСОБА_2 , Обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Автолюбитель-5» (далі - відповідачі)

треті особиДніпровська міська рада, Виконавчий комітет Новоолександрівської сільської ради, Третя дніпровська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області (далі - треті особи)

про скасування реєстрації права власності на майно, визнання права власності

в порядку спадкування за заповітом, витребування майна,

ухвалив постанову про таке:

I. Вступ

1. У лютому 2023 року позивачка звернулася до суду з позовомдо відповідачів за участі третіх осіб про скасування реєстрації права власності на майно, визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, витребування майна.

2. Відповідачі заперечували проти позову.

3. Суд першої інстанції відмовив у позові, і його позицію підтримала апеляційна інстанція.

4. Позивачка у справі оскаржила рішення судів попередніх інстанцій

в касаційному порядку. Підставою касаційного оскарження вказала те, що суди не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду, перелік яких навела у касаційній скарзі.

Також позивачка посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування статей 12, 13, 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК)

у подібних правовідносинах з питання захисту її порушеного права та питання можливості виходу суду за межі позовних вимог, якщо особа помиляється щодо джерел та підстав виникнення свого порушеного права, яке потребує захисту.

Разом з тим, позивачка вказує, що суди під час розгляду справи не надали належної оцінки всім її доводам, викладеним у письмових поясненнях, та наданим доказам, не перевірили і неповно з`ясували всі обставини, що мають значення для справи.

5. Оскаржувані судові рішення переглядаються в межах, передбачених статтею 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), у зв`язку із чим Верховний Суд вирішує питання права, а не факту.

ІІ. Короткий зміст позовних вимог