ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 травня 2026 року
м. Київ
справа № 161/17187/25
провадження № 61-2443св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Мартєва С. Ю.,
учасники справи:
скаржник (боржник) - ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження - Луцький відділ державної виконавчої служби у Луцькому районі західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, правонаступником якого є Луцький відділ державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, заінтересована особа(стягувач) - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»,розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 листопада 2025 року у складі судді Пахолюка А. М. та постанову Волинського апеляційного суду від 29 січня 2026 року у складі колегії суддів Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю., Осіпука В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог скарги
У серпні 2025 року ОСОБА_1 , заінтересована особа - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (далі - АТ «Державний ощадний банк України»), звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність Луцького відділу державної виконавчої служби у Луцькому районі Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Луцький ВДВС у Луцькому районі Західного МРУ МЮ), правонаступником якого є Луцький відділ державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - Луцький ВДВС Львівського МРУ МЮУ) та зобов`язання вчинити дії.
Скаргу мотивовано тим, що вона мала намір реалізувати своє право на реєстрацію та відчуження нерухомого майна, проте дізналася у нотаріуса про наявність щодо неї як боржника у Єдиному реєстрі боржників відомостей, включених на підставі виконавчих проваджень (далі - ВП) № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4, відкритих на виконання заочного рішення Луцького міськрайонного суду від 27 січня 2011 року у справі № 2 3241/2011 про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» кредитної заборгованості у розмірі 307 804,66 грн, судового збору у розмірі 1 700,00 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення у розмірі 30,00 грн.
Згідно з інформацією з Автоматизованої системи виконавчого провадження (далі - АСВП) державний виконавець Луцького ВДВС у Луцькому районі Західного МРУ МЮ здійснював виконання за ВП № НОМЕР_4, № НОМЕР_3, які завершено.
Наявність у Єдиному реєстрі боржників відомостей про перебування заявниці у статусі боржника, внесених при відкритті вказаних ВП, які завершено, ураховуючи те, що стягувач не пред`явив виконавчий документ до виконання повторно і відсутні судові рішення про поновлення пропущеного строку для його пред`явлення до виконання, є невиправданим та непропорційним втручанням у її право власності.
Посилалась на те, що ВП № НОМЕР_1 відкрито на підставі виконавчого листа № 2?3241/2011, виданого 07 квітня 2011 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області, про стягнення з неї на користь АТ «Державний ощадний банк України» 307 804,66 грн кредитної заборгованості, водночас ухвалою Господарського суду Волинської області від 09 червня 2021 року у справі № 903/351/21 було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , введено процедуру реструктуризації боргів, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та закрито провадження із скасуванням арештів на майно боржника.
На підставі викладеного ОСОБА_1 просила суд зобов`язати Луцький ВДВС у Луцькому районі Західного МРУ МЮ виключити інформацію стосовно неї за ВП №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Луцький міськрайонний суд Волинської області ухвалою від 20 листопада 2025 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовив.
Волинський апеляційний суд постановою від 29 січня 2026 року ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 листопада 2025 року залишив без змін.
Відмовляючи у задоволенні вимог скарги, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що заявниця не довела наявності правових підстав для виключення з Єдиного реєстру боржників відомостей про неї як боржника.
Зазначали, що після повернення державним виконавцем виконавчих документів у ВП №№ НОМЕР_3, НОМЕР_4 стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», останній повторно звернувся із виконавчими документами у встановлений строк для виконання, на підставі чого були відкриті ВП № НОМЕР_2 та № НОМЕР_1 щодо боржника ОСОБА_1 .
Водночас заявниця не надала суду доказів, які б підтверджували виконання рішень суду, на підставі яких було відкрито ці ВП або доказів відсутності у неї заборгованості за судовими рішеннями.
Апеляційний суд відхилив посилання заявниці як на підстави для задоволення скарги на ухвалу Господарського суду Волинської області від 09 червня 2021 року у справі № 903/351/21 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , оскільки цю ухвалу постановлено після відкриття ВП № № НОМЕР_2, НОМЕР_1, у зв`язку з чим зупинено вчинення виконавчих дій відповідно до статей 34, 35 Закону України «Про виконавче провадження». Водночас ухвалою Господарського суду Волинської області від 28 жовтня 2021 року у справі № 903/351/21 провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 закрито, скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, у задоволенні клопотання про зняття арештів та обтяжень відмовлено.
Отже, встановлені обставини унеможливлюють виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду у лютому 2026 року, ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду скасувати та направити справу для розгляду до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
У касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявниця посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12, від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20, від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15, про те, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди не мотивували об`єктивної необхідності збереження запису про ОСОБА_1 як боржника у Єдиному реєстрі боржників.
Сервіси для юристів