ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 березня 2026 року
м. Київ
справа № 216/3070/24
провадження № 61-9760св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Ніколенка Максима Євгеновича, на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 січня 2025 року під головуванням судді Чирського Г. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 01 липня 2025 року у складі колегії суддів: Зубакової В. П., Бондар Я. М., Остапенко В. О., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті ради, про позбавлення батьківських прав,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
В травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування вимог вказувала, що в період перебування сторін у шлюбі, який розірваний рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 липня 2022 року, у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
28 березня 2022 року Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області видав судовий наказ про стягнення аліментів на сина з відповідача на її користь.
З травня 2021 року сторони проживають окремо, відповідач аліменти на дитину не сплачує та з дитиною не спілкується.
У зв`язку із збройним конфліктом, позивач разом із сином виїхали та з серпня 2022 року перебувають на території Республіки Польща.
Малолітній ОСОБА_3 перебуває виключно на утриманні матері. Відповідач ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в його подальшій долі, не цікавиться успіхами, станом здоров?я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, його навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, не створює умов для отримання ним освіти, не бере педагогічної, матеріальної, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні сина. Всі питання щодо виховання вирішуються нею самостійно без участі та підтримки з боку відповідача.
Позивач вважала, що зазначені обставини свідчать про злісне ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області рішенням від 10 січня 2025 року відмовив у задоволенні позову.
Попередив ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Поклав на Орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради контроль за виконанням ОСОБА_2 своїх батьківських обов`язків по вихованню сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що безсумнівних доказів, які свідчать про ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків відносно малолітнього сина, його винної поведінки, свідомого нехтування своїми обов`язками позивач суду не надала.
Суду не надано докази винної поведінки відповідача та умисного ухилення його від виконання своїх обов`язків по вихованню сина. Наведені позивачем обставини не є достатньою підставою для висновку про доцільність позбавлення особи батьківських прав з огляду на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом для впливу на особу, яка не виконує батьківських обов`язків.
Разом з тим, суд встановив, що відповідач належним чином не виконує своїх батьківських обов`язків стосовно малолітнього ОСОБА_3 в частині того, що не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення, не сплачує в достатній мірі кошти на утримання дитини, у зв`язку з чим суд вважав за необхідне відмовити у задоволенні позову про позбавлення його батьківських прав, з попередженням відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини і покладанням на Орган опіки та піклування контролю за виконанням батьківських обов`язків з боку ОСОБА_2 .
Дніпровський апеляційний суд постановою від 01 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діяв адвокат Ніколенко М. Є., залишив без задоволення.
Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 січня 2025 року залишив без змін.
Апеляційний суд вважав, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , тобто, природніх прав, наданих батькам щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого за обставин цієї справи не доведено.
У матеріалах справи відсутні беззаперечні та достатні докази, які б свідчили про винну та свідому поведінку ОСОБА_2 щодо ухилення від участі у вихованні сина, про умисне і свідоме нехтування обов`язками батька.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, надав системну оцінку зібраним у справі доказам, висновку органу опіки та піклування, поясненням сторін у справі та свідків.
Сервіси для юристів