Постанова ВССУ від 25.12.2025 року у справі №759/16048/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2025 року

м. Київ

справа № 759/16048/24

провадження № 61-5728св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - Київська міська рада, відповідач - ОСОБА_1 ,розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Ковальчук Анна Сергіївна, на постанову Київського апеляційного суду від 06 березня 2025 року у складі колегії суддів Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2024 року Київська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених грошових коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою.

Позов мотивовано тим, що 25 жовтня 2019 року за позивачем зареєстровано право власності на нежилий будинок (літ. «А») за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 1 899,4 кв. м.

Зазначений об`єкт нерухомого майна розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:75:293:0017, загальною площею 0,1312 га, державна реєстрація якої здійснена 09 грудня 2021 року. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку (категорія земель - землі житлової та громадської забудови).

З моменту набуття права власності на об`єкт нерухомого майна ОСОБА_1 став фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, тому саме з цієї дати у відповідача виник обов`язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою, а також обов`язок сплачувати земельний податок за користування земельною ділянкою, на якій розташоване майно.

Проте відповідач не сплачує орендну плату за користування зазначеною земельною ділянкою, а тому з нього підлягають стягненню безпідставно збережені ним кошти за період з 01 січня 2022 року до 17 січня 2024 року з вирахуванням сплаченого ним земельного податку з фізичних осіб.

На підставі викладеного Київська міська рада просила суд стягнути з ОСОБА_1 кошти в розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою, площею 0,1312 га, кадастровий номер 8000000000:75:293:0017, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 742 769,27 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

Святошинський районний суд міста Києва рішенням від 30 вересня 2024 року у задоволенні позову Київської міської ради відмовив.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не довів, а матеріали справи не містять доказів того, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін за період, за який позивач просить стягнути кошти.

Керувався тим, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим ніж установлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

Водночас позивач не надав доказів, на підставі яких розрахунків здійснювалось нарахування орендної плати із застосуванням 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Київська міська рада оскаржила його в апеляційному порядку.

Київський апеляційний суд постановою від 06 березня 2025 року апеляційну скаргу Київської міської ради задовольнив. Рішення Святошинського районного суду міста Києва скасував та ухвалив нове рішення про задоволення позову.

Стягнув з ОСОБА_1 на користь Київської міської ради безпідставно збережені грошові кошти у розмірі 742 769,27 грн.

Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що ОСОБА_1 не сплачує плату за користування земельною ділянкою, незважаючи на те, що із дня набуття права власності на неї він як власник (з 2019 року) став фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, тому саме із цієї дати в нього виник обов`язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), а також обов`язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розташоване майно.

Апеляційний суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є фактичним користувачем спірної земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок позивача - власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, тому зобов`язаний повернути ці кошти власникові земельної ділянки на підставі положень статті 1212 ЦК України.

Вважав помилковим висновок місцевого суду про відсутність доказів, на підставі яких позивач здійснював нарахування орендної плати із застосуванням 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, оскільки у матеріалах справи міститься розрахунок загальної суми відшкодування, де враховувалась нормативно-грошова оцінка за кожний окремий розрахунковий період.