Постанова ВССУ від 25.12.2025 року у справі №367/4806/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2025 року

м. Київ

справа № 367/4806/23

провадження № 61-12151св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Водполімер»,розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Гуревич Максим Геннадійович, на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 20 грудня 2024 року у складі судді Горбачової Ю. В. та постанову Київського апеляційного суду від 13 серпня 2025 року у складі колегії суддів Болотова Є. В., Музичко С. Г., Сушко Л. П.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2023 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Водполімер» (далі - ТОВ НВФ «Водполімер») про стягнення ринкової вартості частини майна пропорційно до частки у статутному капіталі.

Позов мотивовано тим, що рішенням Загальних зборів учасників ТОВ НВФ «Водполімер» від 31 жовтня 2014 року у зв`язку зі смертю ОСОБА_4 останнього виключено зі складу учасників товариства та прийнято до складу учасників його спадкоємця ОСОБА_5 з часткою у статутному капіталі 6 512,00 грн, що становило 16,28 % статутного капіталу.

Відповідно до договору дарування частки у статутному капіталі від 13 серпня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сингаївською С. О. та зареєстрованим в реєстрі за № 8916, ОСОБА_5 подарувала, а ОСОБА_3 прийняв у дар частку у статутному капіталі ТОВ НВФ «Водполімер» у розмірі 16,28 %, номінальною вартістю 6 512,00 грн.

Зазначав, що з моменту нотаріального посвідчення зазначеного договору дарування ОСОБА_3 набув право власності на вказану частку товариства.

У межах розміру зазначеної частки позивач не був прийнятий до складу учасників товариства.

Рішенням Загальних зборів учасників ТОВ НВФ «Водполімер» від 27 грудня 2017 року ОСОБА_5 виключено зі складу учасників товариства, у зв`язку з чим у ТОВ НВФ «Водполімер» виник обов`язок виплати їй вартості частини майна відповідно до розміру частки, який не був виконаний.

Водночас оскільки позивач набув право власності на частку статутного капіталу товариства, яка належала ОСОБА_5 , він набув право вимоги до ТОВ НВФ «Водполімер» про сплату на його користь відповідної вартості частини майна.

У квітні 2023 року ОСОБА_3 повідомив відповідача про обставини набуття ним у власність частки статутного капіталу, яка належала ОСОБА_5 , та просив виплатити йому відповідну вартість частини майна товариства.

ТОВ НВФ «Водполімер» відмовило позивачу в розгляді зазначеного питання, оскільки товариство не повідомлялося про відчуження ОСОБА_5 своєї частки на користь ОСОБА_2 , склад учасників товариства не змінювався.

На думку позивача, незвернення ОСОБА_5 до товариства із заявою про виключення її зі складу учасників у зв`язку з укладенням договору дарування належної їй частки, а також здійснення чи нездійснення будь-яких реєстраційних дій щодо складу учасників товариства не може бути підставою для відмови ТОВ НВФ «Водполімер» у виплаті йому вартості частини майна товариства як власнику 16,28 % частки статутного капіталу.

З огляду на викладене ОСОБА_3 просив суд стягнути з ТОВ НВФ «Водполімер» ринкову вартість частини майна товариства пропорційно 16,28 % його частки у статутному капіталі товариства, що становить 541 708, 01 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

Ірпінський міський суд Київської області ухвалою від 20 грудня 2024 року провадження у справі закрив на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

Роз`яснив позивачеві, що розгляд справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Місцевий суд керувався тим, що спір виник між товариством та його учасником щодо виплати вартості частки статутного капіталу, отже, є корпоративним, розгляд яких віднесено до юрисдикції господарських судів.

Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_3 оскаржив її в апеляційному порядку.

Київський апеляційний суд постановою від 13 серпня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишив без задоволення. Ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 20 грудня 2024 року залишив без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності між сторонами корпоративного спору, отже, розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду.