ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 405/8053/24
провадження № 61-16342св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Кропивницького від 21 травня 2025 року в складі судді Шевченко І. М.та постанову Кропивницького апеляційного суду від 25 листопада 2025 року в складі колегії суддів Дьомич Л. М., Дуковський О. Л., Письменний О.А.
в справі за позовом ОСОБА_1 до Кіровоградського обласного центру зайнятості про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок порушення державою права на поворотне прийняття на роботу й надання неякісної послуги з працевлаштування та
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати порушення Кіровоградським обласнимцентром зайнятості його переважного права в поворотному прийнятті на роботу, наданні неякісної послуги з працевлаштування; стягнути з відповідача 732 526,00 грн на відшкодування майнової шкоди; відшкодувати моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн.
Зазначав, що він був звільнений з Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Друкмаш-центр» у 2016 році за пунктом 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю (далі - КЗпП) Україниз посади провідного інженера-конструктора. Уперіод з 07 жовтня 2016 року до 06 березня 2019 року перебував на обліку у Кіровоградському міськрайонному центрі зайнятості. Дізнався, що ТОВ «Друкмаш-центр» протягом року після його звільнення, а саме 26 червня 2017 року проводило набір працівника аналогічної кваліфікації - інженера-технолога.
Роботодавець не повідомляв про вакансію, а відповідач за наявності вакантної посади та перебування його на обліку в статусі безробітного мав першочергово реалізувати право на працевлаштування.Центр зайнятості направляв на роботу працівників аналогічної інженерної кваліфікації, коли він був безробітний та знаходився на обліку.
Посилався на те, що стосовно нього не дотримані положення законодавства про переважне право на укладення трудового договору, у зв`язку з чим йому завдана шкода, пов`язана з: неможливістю працевлаштуватися, а відтак забезпечувати родину, здійснювати внески в пенсійний фонд та сплачувати податки від доходу; втратою страхового стажу.
Він, перебуваючи в центрі зайнятості в статусі безробітного, довірив відповідачу вирішення питання працевлаштування та правомірно очікував реалізацію своїх трудових прав, які, на його думку, були незаконно надані іншому працівнику, а його не було проінформовано про вакансію. Уважав, що зазнав дискримінації, адже відповідач мав врахувати переважне право на працевлаштування саме його до того самого роботодавця, що має здійснити поворотне прийняття на роботу.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
21травня 2025 року рішенням Подільського районного суду м. Кропивницького, з урахуванням ухвали цього суду від 02червня 2025 року про виправлення описки, в задоволенні позову відмовлено.
25 листопада 2025 року постановою Кропивницького апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Подільського районного суду м. Кропивницькоговід 21 травня 2025 року залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що роботодавець проводить відбір, якийє вирішальним в прийнятті на роботу, участь центру зайнятості є опосередкованою, зводиться до сприяння в підборі кандидата, направленні кандидата на наступну співбесіду, за умови, якщо суб`єкт господарювання звернувся до центру зайнятості. Тобто відповідач не вирішує питання прийняття на роботу громадянина. Позивач вважає, що роботодавець саме за посередництвом відповідача проводив набір працівників аналогічної кваліфікації, а стосовно нього допущена дискримінація, його не повідомили про вакансію за його кваліфікацією. Інформація про вакансію інженера-технолога від ТОВ «Друкмаш-центр» надійшла до центру зайнятості 19 червня 2017року не в день відвідування центру зайнятості позивачем, тому направлення на працевлаштуванняна цю посаду було надано іншому зареєстрованому безробітному, який в цей час здійснював відвідування в центрі зайнятості та мав освіту за спеціальністю «Технологія машинобудування» і досвід роботи за останнім місцем роботи інженера-технолога. Позивач звільнився з посади інженера-конструктора та мав спеціальність «Металорізальні верстати та системи», тобто направлений кандидат за кваліфікуючими ознаками був у пріоритеті.Дії відповідача, алгоритм направлення кандидата на співбесіду відповідають вимогам законодавства. ОСОБА_1 відповідно до нормативних положень надавалась належна послуга з пошуку роботи. У період з 07 жовтня 2016 року до 06 березня 2019 року видано 34 направлення для працевлаштування на постійну роботу та 11 направлень на громадські роботи та інші роботи тимчасового характеру. Посилання позивача на те, що центр зайнятості заподіяв шкоду працівнику, створив умови, за яких позивач не працевлаштувався, є безпідставними.Нормами права, якими керується відповідач, не передбачена обов`язковість врахування положень статті 42-1 КЗпП України щодо безробітних, які перебувають на обліку, будь-яке пріоритетне положення осіб, з якими розірвано трудовий договір з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Суд не встановив невідповідність дій закону відповідачем, а саме, що центр зайнятості надав неякісні послуги з працевлаштування позивачу, що призвело б до матеріальних та моральних збитків сторони. Жодних доказів на підтвердження допущеної будь-якої дискримінації, домовленості на шкоду ОСОБА_1 не встановлено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
25 грудня 2025 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Подільського районного суду м. Кропивницького від 21 травня2025 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 25 листопада 2025 року, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову або направити справу на новий розгляд.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що відсутній висновок Верховного Суду про застосування статті 42-1 КЗпП України про порушення державою в особі центру зайнятості населення під час надання неякісної послуги з працевлаштування.
Суди неправомірно об`єднали інші епізоди послуги з працевлаштування, не пов`язані з оспорюванимпорушенням державним органом реалізації права на переважне право на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу. Подані невдачі в працевлаштуванні доводять не факт надання послуги, а час відсутності роботи та неможливості відновити попереднє становище як працюючого.
Суди не надали оцінки бездіяльності відповідача, якийне проводив консультування та не надавав роз`яснення статті 42-1 КЗпП України, не здійснював дії для реалізації державної послуги та не виконав функцію особливої державної гарантії. Відповідач допустив упущення та недбальство в роботі, яке потягнуло порушення трудових конституційних прав позивача увигляді упущеної (не отриманої) роботи; надав перевагу іншому працівнику, який не мав переважного права на працевлаштування.
Суд не аналізував поведінку держави, яка надає гарантії реалізації трудових прав під час пошуку роботи, яка стала причиною порушення переважного права на укладання трудового договору з ним. Він знаходився в правомірному очікуванні у працевлаштуванні, державної допомоги і гарантії, проте відповідачнадав іншому працівникунаправлення на роботу, не повідомив його про таку вакансію, на яку розповсюджується переважне право на працевлаштування.
Оскільки переважне право поворотного прийняття на роботу стосується саме укладення договору з роботодавцем, передумовою громадянина в статусі безробітного є отримання направлення на працевлаштування від відповідача.
Сервіси для юристів