Постанова ВССУ від 25.06.2026 року у справі №752/13642/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року

м. Київ

справа № 752/13642/18

провадження № 61-3579св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Воробйової І. А.,

Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

третя особа - Головне територіальне управління юстиції у місті Києві,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_4 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 серпня 2024 року у складі судді Плахотнюк К. Г. та постанову Київського апеляційного суду від 11 лютого 2025 року у складі колегії суддів: Олійника В. І., Музичко С. Г., Сушко Л. П.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - Головне територіальне управління юстиції у місті Києві, про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання квартири спільною сумісною власністю та визнання права власності на 1/2 частини квартири.

Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 і ОСОБА_5 перебували

в зареєстрованому шлюбі з 09 січня 1975 року до 30 січня 1992 року.

У шлюбі у них народилися діти ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивачка вказувала, що шлюб було розірвано з формальних причин, а саме, для поліпшення житлових умов. Як до, так і після розірвання шлюбу вони постійно проживали однією сім`єю, підтримували шлюбно-сімейні стосунки, спільно вели домашнє господарство, виховували дітей, мали спільний бюджет, піклувалися один про одного, ходили в гості та запрошували гостей до себе

і жодних дій щодо намагання розподілу сумісно нажитого майна не вживали, що свідчило про відсутність наміру фактично припиняти шлюбні відносини. Після юридичного оформлення розлучення продовжували спільно проживати в одній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , знайомі та родичі не знали про факт розірвання їх шлюбу.

У 2005 році позивач разом із ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , прийняли рішення про необхідність поліпшення житлових умов і придбання нової квартири шляхом інвестування коштів у будівництво. 26 грудня 2005 року ОСОБА_5 уклав договір з ТОВ «Фінансова компанія «ПрімІнвест» про участь

у Фонді фінансування будівництва, а саме квартири

АДРЕСА_2 . За їхні спільні заощадження чоловік здійснив платежі: 23 лютого 2006 року в сумі 84 852,60 грн; 03 липня 2006 року 42 279,32 грн;

18 грудня 2006 року 107 514,00 грн; 14 березня 2007 року 114 030,00 грн;

10 травня 2007 року 137 379,00 грн; 10 серпня 2007 року 267 294,50 грн. Будівництво придбаної квартири було закінчено в 2008 році і 17 грудня

2008 року ОСОБА_5 отримав свідоцтво про право власності на квартиру. Стверджувала, що зазначена квартира придбана за їх спільні кошти, а тому є їх спільною сумісною власністю.

Позивач звертала увагу на те, що факт проживання ОСОБА_1 і ОСОБА_5

з 1992 року до 26 квітня 2010 року однією сім`єю без реєстрації шлюбу підтверджує тим, що під час будівництва спірної квартири і після вони проживали в одній квартирі за адресою: