ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2026 року
м. Київ
справа № 761/20960/21
провадження № 61-7023св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»,
третя особа - тимчасово виконуючий обов`язки президента Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» ОСОБА_7,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 лютого 2024 рокув складі судді Юзькової О. Л. та постанову Київського апеляційного суду від 22 квітня 2025 року в складі колегії суддів: Верланова С. М., Невідомої Т. О., Нежури В. А.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - АТ «НАЕК «Енергоатом»), у якому просила: визнати незаконним та скасувати наказ Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - ДП «НАЕК «Енергоатом») від 06 травня 2021 року № 578-К «Про звільнення працівника ВП ЕАТ ОСОБА_1 »; поновити її на роботі на посаді старшого економіста планово-економічного відділу планово-аналітичного управління відокремленого підрозділу «Енергоатом-Трейдинг» (далі - ВП «Енергоатом-Трейдинг»); стягнути з ДП «НАЕК «Енергоатом» на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12 травня 2021 року до дня поновлення на роботі.
На обґрунтування позову зазначала, що з 28 листопада 2019 року та до моменту припинення трудового договору на підставі наказу від 06 травня 2021 року № 578-к вона працювала у ВП «Енергоатом-Трейдинг» ДП «НАЕК «Енергоатом» на посаді старшого економіста планово-економічного відділу планово-аналітичного управління.
Наказом від 01 грудня 2020 року № 989 «Про зміни в організаційній структурі ВП «Енергоатом-Трейдинг» відповідач затвердив організаційну структуру та штатний розпис, а 26 січня 2021 року попередив позивача про звільнення, яке обґрунтоване зазначеним наказом та скороченням її посади, однак посада старшого економіста залишилася в новому штатному розписі ВП «Енергоатом-Трейдинг», а попередження оформлене неналежним чином, оскільки в ньому була відсутня дата його складання.
ОСОБА_1 також вказувала, що відповідач не пропонував їй вакантні посади за її спеціальністю, освітою та досвідом роботи, включно з тими, що з`являлися після попередження, а лише ознайомив зі списком вакантних посад. Зазначала, що вона не відмовлялась від переведення на вакантні посади, а навпаки написала заяву про переведення на посаду провідного фахівця з публічних закупівель, проте цю заяву відповідач залишив без розгляду та в подальшому звільнив її без урахування наявності у неї переважного права на залишення на роботі. Крім того, відповідач не отримав згоду на звільнення позивача від виборного профспілкового органу, що свідчить про порушення порядку її звільнення.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 27 лютого 2024 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 квітня 2025 року, в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що звільнення позивача відбулось з дотриманням норм трудового законодавства. Вважав, що у позивача було відсутнє переважне право на зайняття посади у новоствореному підрозділі ВП «Енергоатом-Трейдинг», оскільки право на залишення на роботі, передбачене частиною першою статті 42 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), не застосовується для працевлаштування у новоутворених структурних підрозділах (при зміні організаційної структури).
Також суд зазначив, що хоча 26 січня 2021 року позивач написала заяву про переведення її на посаду провідного фахівця з публічних закупівель відділу координації закупівель департаменту супроводження роботи тендерного комітету виконавчої дирекції з правового забезпечення (Дирекція ДП «НАЕК «Енергоатом»), проте указана посада на дату написання заяви вже не була вакантною. Відповідач неодноразово пропонував ОСОБА_1 вакантні посади згідно зі списками, однак у період від попередження і до звільнення (більше 2 місяців) позивач не подала відповідачу заяву про переведення її на будь-яку із запропонованих вакантних посад.
Рішення суду першої інстанції також мотивоване тим, що посади, які були наявні на період відпустки основних працівників по догляду за дитиною, були тимчасовими, а тому не були вакантними, у зв'язку з чим пропонувати такі посади позивачу було правом, а не обов`язком відповідача. Більш того, ОСОБА_1 була відсутня на роботі у період, коли зазначені посади стали тимчасово вакантними, а питання пропонування працівнику, посада якого скорочується, вакантних посад у період його відсутності на роботі трудовим законодавством не врегульовано.
Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки в рішенні профспілкового комітету відсутнє правове обґрунтування відмови у згоді на звільнення позивача (подання роботодавця про звільнення ОСОБА_1 було повернуто без розгляду у зв`язку з передчасним розглядом, так як ОСОБА_1 до 14 квітня 2021 року перебувала у відпустці), тому відповідач мав право розірвати з нею трудовий договір.
Апеляційний суд з такими висновками погодився, вважав рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 лютого 2024 рокута постанову Київського апеляційного суду від 22 квітня 2025 року, а справу передати на новий розгляд. Також просить передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 31 січня 2018 року в справі № 824/3229/14-а, від 18 вересня 2018 року в справі № 800/538/17, від 05 вересня 2019 року в справі № 336/5828/16, від 12 лютого 2020 року в справі № 753/7661/18, від 21 лютого 2020 року в справі № 761/25605/17, від 21 лютого 2020 року в справі № 809/1353/16, від 01 червня 2023 року в справі № 761/16157/21, від 22 листопада 2023 року в справі № 234/2001/21, від 13 грудня 2023 року в справі № 534/625/22, від 02 липня 2024 року в справі № 761/41982/21, від 15 січня 2025 року в справі № 761/23289/21.
Сервіси для юристів