Постанова
Іменем України
25 лютого 2026 року
м. Київ
Справа № 756/9744/23
Провадження № 61-10882св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - головуючого судді Крата В. І., судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув у порядку письмового провадження справу,
учасниками якої є:
позивачка - ОСОБА_1 (далі - позивачка), інтереси якої представляє адвокат Федченко Віталій Васильович (далі - адвокат позивачки),
відповідачі - ОСОБА_2 (далі - колишня дружина спадкодавця), правонаступницею якої є ОСОБА_3 (далі - донька спадкодавця), приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кондратенко Олена Володимирівна (далі - нотаріус),
провизнання недійсними свідоцтв про право власності та скасування рішень про державну реєстрацію
за касаційною скаргою позивачки на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 20 березня 2024 року, яке ухвалила суддя Белоконна І. В., і постанову Київського апеляційного суду від 26 червня 2024 року, яку ухвалила колегія суддів у складі Голуб С. А., Слюсар Т. А., Таргоній Д. О.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
(1) Вступ
1. Позивачка стверджувала, що спільно з чоловіком-спадкодавцем почали проживати раніше, ніж у 2021 році зареєструвала з ним шлюб; вони мали спільний бюджет, за спільні кошти погашали кредит, який чоловік взяв на купівлю квартири у 1999 році, а також під час спільного фактичного проживання у 2006 році набули право власності на гаражний бокс. Вважала, що не є перешкодою для цих тверджень перебування чоловіка під час купівлі вказаного майна у шлюбі із його колишньою дружиною.
2. Після смерті чоловіка позивачки нотаріус видала колишній його дружині свідоцтва про право власності та зареєструвала це право на 1/2 частку у квартирі та гаражному боксі. Позивачка вважала ці дії нотаріуса протиправними. Тому звернулася до суду та просила визнати недійсними свідоцтва, видані колишній дружині спадкодавця, а також скасувати рішення про державну реєстрацію за останньою права власності на вказане майно.
3. Суди першої й апеляційної інстанцій у задоволенні позову відмовили. Мотивували тим, що позивачка не довела належність її чоловікові квартири та гаражного боксу на праві особистої приватної власності; колишня дружина спадкодавця отримала свідоцтва про право власності на половину відповідного майна, набутого під час перебування зі спадкодавцем у зареєстрованому шлюбі.
4. У касаційній скарзі позивачка, зокрема, стверджувала, що суди помилково не врахували встановлену в рішенні суду про розірвання шлюбу спадкодавця та його колишньої дружини обставину припинення їхнього спільного проживання у 1996 році. Крім того, не оцінили суперечливу поведінку колишньої дружини спадкодавця, яка у 2013 році повністю визнала його позов про розірвання шлюбу, який ґрунтувався на тому, що сторони спільно не проживають ще з 1996 року, а у відзиві на позов позивачки у цій справі вже стверджувала, що разом зі спадкодавцем придбала у 1999 і 2006 роках квартиру та гаражний бокс.
5. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду мав відповісти на питання про те, чи може суд під час розгляду вимоги дружини спадкодавця про визнання недійсними свідоцтв про право власності на майно, виданих нотаріусом колишній дружині спадкодавця, визнати це майно у мотивувальній частині рішення особистою приватною власністю спадкодавця, яке він набув за час окремого проживання з колишньою дружиною у зв`язку з фактичним припиненням їхніх шлюбних відносин задовго до розірвання шлюбу. Виснував, що може, але для цього потрібно дослідити докази, які суди попередніх інстанцій належно не дослідили. Тому скасував судові рішення в частині вимог про визнання недійсними свідоцтв про право власності, а справу передав на новий розгляд до суду першої інстанції.
(2) Зміст позовної заяви
6. У липні 2023 року позивачка звернулася до суду з позовом, у якому просила:
- визнати недійсним свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 , яке нотаріус 14 липня 2023 року видала колишній дружині спадкодавця, на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 (далі - квартира);
- скасувати рішення нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно з індексним номером 68450603 від 14 липня 2023 року, а саме про реєстрацію за колишньою дружиною спадкодавця права власності на 1/2 частку квартири;
- визнати недійсним свідоцтво про право власності № НОМЕР_2 , яке 14 липня 2023 року видала колишній дружині спадкодавця нотаріус, на 1/2 частину гаражного боксу № НОМЕР_3 загальною площею 17,3 кв. м у будинку АДРЕСА_2 (далі - гаражний бокс);
- скасувати рішення нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно з індексним номером 68452952 від 14 липня 2023 року, а саме про реєстрацію за колишньою дружиною спадкодавця права власності на 1/2 частку гаражного боксу.
7. Вимоги обґрунтувала так:
7.1. 12 серпня 2021 року ОСОБА_4 (далі - спадкодавець) і позивачка зареєстрували шлюб, а ІНФОРМАЦІЯ_1 він помер. Спадкоємцями є його дружина (позивачка) та донька.
7.2. За час їхнього спільного життя спадкодавець на підставі договору купівлі-продажу від 26 серпня 1999 року за особисті кредитні кошти придбав квартиру, а 17 лютого 2006 року вони на підставі договору купівлі-продажу придбали гаражний бокс. Усе це майно входить до складу спадщини. Кредит за квартиру позивачка виплачувала разом зі спадкодавцем.
7.3. 29 липня 2021 року спадкодавець склав заповіт, згідно з яким заповів позивачці лише 1/2 частину належної йому на праві власності квартири.
7.4. 14 липня 2023 року нотаріус видала колишній дружині спадкодавця свідоцтво про право власності на 1/2 частку квартири та на 1/2 частку гаражного боксу і того ж дня видала позивачці свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 1/2 частку квартири та свідоцтво про право власності за законом на 1/4 частку гаражного боксу, а доньці спадкодавця - свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/4 частку гаражного боксу.
Сервіси для юристів