ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 644/11587/24
провадження № 61-7595св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Лідовця Р. А., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник (боржник) - ОСОБА_1 ;
суб`єкт оскарження - державний виконавець Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ);
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Сампари Надії Миронівнина постанову Харківського апеляційного суду від 21 травня 2025 рокуу складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Тичкової О. Ю., Мальованого Ю. М.
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст скарги
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, яку уточнив у процесі розгляду справи,на дії державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2.
В обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначив, що постановою державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 16 січня 2015 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 644/13076/13-ц, виданого 17 березня 2014 року Орджонікідзевським районним судом міста Харкова.
Після винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, 23 лютого 2018 року державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України та постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керувати транспортними засобами.
У подальшому, 14 березня 2018 року державним виконавцем Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 винесено постанови: про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання,
Крім того, постановами державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 16 квітня 2019 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 встановлено тимчасове обмеження боржника у праві керування транспортними засобами та тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.
Скаржник зазначив, що з матеріалів виконавчого провадження, а саме довідки - розрахунку заборгованості від 20 жовтня 2015 року № 1621/10, вбачається, що заборгованість по сплаті аліментів виникла в грудні 2014 року. Первісна постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами датована - 23 лютого 2018 року, тобто через чотири роки після початку формування заборгованості, що є порушенням вимог пункту 2 частини дев`ятої статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».
Наступна постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами датована - 16 квітня 2019 року, тобто через п`ять років після початку формування заборгованості, під час дії попередньої постанови від 23 лютого 2018 року, натомість матеріали виконавчого провадження № НОМЕР_2 не містять жодної інформації про скасування чи втрату чинності попередньою постановою, і скаржнику незрозуміло, з яких підстав та мотивів, на виконання вимог яких нормативно-правових актів виносилася повторна постанова про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами. Це ж саме стосується і постанов державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України від 23 лютого 2018 року та від 16 квітня 2019 року
Також скаржник звернув увагу на те, що матеріали виконавчого провадження не містять належного підтвердження факту надіслання державним виконавцем та отримання ним зазначених постанов.
Скаржник вказував, що з березня 2022 року по 20 вересня 2024 року він служив в Збройних Силах України і отримував заробітну плату, тому обов`язок відраховувати та сплачувати на рахунок виконавця аліменти було покладено на його роботодавця - Міністерство оборони України, але не на нього.
30 жовтня 2024 року йому присвоєно ІІІ групу інвалідності у зв`язку з травмою, пов`язаною із захистом Батьківщини довічно. За таких обставин, оскільки він є особою з інвалідністю, враховуючи численні процесуальні помилки, які були допущені державним виконавцем, є всі підстави вважати, що зазначені постанови старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 мають бути скасовані.
Враховуючи вищенаведене, ОСОБА_1 просив поновити строки оскарження постанов державного виконавця та визнання дій неправомірними, визнати дії старшого державного виконавця Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 неправомірними, а також визнати неправомірними та скасувати постанови державного виконавця у вказаному виконавчому провадженні про встановлення тимчасового обмеження у праві:
- виїзду за межі України від 23 лютого 2018 року;
- керування транспортними засобами від 23 лютого 2018 року;
- полювання від 14 березня 2018 року;
Сервіси для юристів