ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 496/2955/20
провадження № 61-18367св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді доповідача - Сердюка В. В.,
суддів: Карпенко С. О., Петрова Є. В. Ситнік О. М., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якої діє ОСОБА_4 , на постанову Одеського апеляційного суду від 21 листопада 2023 року у складі колегії суддів Назарової М. В., Кострицького В. В., Лозко Ю. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про стягнення боргу, мотивуючи його тим, що 10 січня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , ОСОБА_2 укладено договір позики, який оформлено розпискою. Відповідно до умов договору позики цільовим використанням коштів у розмірі 40 000,00 доларів США сторонами визначено створення бізнесу із встановлення сонячної електростанції потужністю 100 кВт та реконструкція житлового будинку, що належить на праві приватної власності боржнику ОСОБА_5 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Сторони погодили строк повернення грошових коштів позивачу через один рік, тобто до 10 січня 2021 року.
Також за договором позики за користування грошовими коштами ОСОБА_5 та ОСОБА_2 зобов`язалися виплатити позикодавцю ОСОБА_1 винагороду в розмірі 10 % від суми боргу і повернути ОСОБА_1 44 000,00 доларів США.
Позивач вказував, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та вважає, що має право на повернення йому спадкоємцями боржника наданої у борг суми коштів
у розмірі 40 000,00 доларів США, незалежно від настання обумовленого в договорі позики від 10 січня 2020 строку вимоги.
Тому із посиланням як на правову підставу своїх вимог на статті 1216, 1218, частину п`яту статті 1268, статті 1281, 1282 ЦК України позивач, уточнивши позовні вимоги, просив стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 як спадкоємців померлого боржника ОСОБА_5 на свою користь грошові кошти в сумі 40 000,00 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України на день подання позову складає 1 110 000,00 грн, та судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Біляївський районний суд Одеської області ухвалою від 05 листопада 2020 року залучив до участі у справі співвідповідача ОСОБА_3
Біляївський районний суд Одеської області рішенням від 24 червня 2022 року у задоволені позову ОСОБА_1 відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що зміст наданої позивачем розписки є суперечливим, оскільки з нього не вбачається, хто саме отримав у борг 40 000,00 доларів США та хто повинен повернути вказану суму грошових коштів позивачу, оскільки ОСОБА_2 також зазначає себе позичальником, проте розписка ним не підписана.
Зміст розписки не містить відомостей про передачу позивачем грошових коштів та отримання саме ОСОБА_5 грошових коштів. Позивач не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту передачі коштів ОСОБА_5 .
Розписка від 10 січня 2020 року не підтверджує укладення між сторонами договору позики, оскільки не підтверджує факт отримання саме ОСОБА_5 у борг грошових коштів від позивача.
Також суд вказав, що позивач не надав доказів щодо наявності, обсягу та вартості спадкового майна, що унеможливлює визначення суми, яка має бути стягнута саме зі спадкоємців.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Одеський апеляційний суд постановою від 21 листопада 2023 року рішення Біляївського районного суду Одеської області від 24 червня 2021 року скасував
Сервіси для юристів