ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 489/2132/23
провадження № 61-3309св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Луспеника Д. Д.,суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,Коломієць Г. В., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - Миколаївська міська рада,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_2 та Миколаївської міської ради на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 листопада 2024 року у складі судді Коваленка І. В. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 26 лютого 2025 року у складі колегії суддів: Локтіонової О. В., Базовкіної Т. М., Ямкової О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2023 року Миколаївська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації, припинення права власності на нежитлову будівлю, визнання договору дарування нежитлової будівлі недійсним та зобов`язання усунути перешкоди шляхом знесення будівлі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Миколаївська міська рада на підставі рішення від 11 жовтня 2012 року № 21/48 зі змінами, внесеними рішенням Миколаївської міської ради від 22 жовтня 2012 року № 22/40, продовжила фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) оренду земельної ділянки, кадастровий номер 4810136900:02:053:0007, для подальшого обслуговування тимчасово розміщеного торговельного павільйону поблизу житлового будинку АДРЕСА_1 . На підставі вказаного рішення між Миколаївською міською радою та ФОП ОСОБА_1 було укладено договір оренди від 06 серпня 2013 року № 9393. Всупереч умов вказаного договору та норм законодавства на згаданій земельній ділянці ФОП ОСОБА_1 звів нежитлову будівлю загальною площею 134,9 кв. м та в порушення вимог законодавства оформив право власності на неї за адресою: АДРЕСА_1 , про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05 квітня 2021 року вчинено запис № 41356550.
Миколаївська міська рада вказувала, що будівництво спірної нежитлової будівлі та оформлення права власності на неї за ОСОБА_1 здійснено з порушенням законодавства з огляду на таке. Пунктом 1.1 договору оренди землі від 06 серпня 2013 року № 9393, який діяв до 11 жовтня 2015 року, передбачено, що земельна ділянка передавалася в оренду для обслуговування тимчасово розміщеного торговельного павільйону без права оформлення права власності на нерухоме майно. Цей договір припинив свою дію 11 жовтня 2015 року, а тому земельна ділянка, кадастровий номер 4810136900:02:053:0007, є самовільно зайнятою. Всупереч умов договору та за наявності судового рішення Верховного Суду від 10 листопада 2021 року про відмову у продовженні договору оренди ФОП ОСОБА_1 звів, а 05 квітня 2021 року - зареєстрував на спірній ділянці право власності на нежитлову будівлю літ. «А» загальною площею 134,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 . Державна реєстрація будівлі була проведена з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки для реєстрації права власності на будівлю були подані: технічний паспорт номер НОМЕР_1 , виданий 28 серпня 2021 року фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3 »); рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 24 лютого 2021 року № 140; договір оренди землі від 06 серпня 2013 року № 9393. Проте вказане рішення виконкому не містить жодної інформації щодо зміни або надання адреси спірній нежитловій будівлі, договір оренди закінчив свою дію та мав обмеження, земельна ділянка передавалася в оренду для обслуговування тимчасово розміщеного торговельного павільйону без права оформлення права власності на нерухоме майно, а технічний паспорт, навіть за умови його наявності, не є правовстановлюючим документом, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомості, він лише описує об`єкт та визначає його складові та технічні характеристики. Отже, всупереч умов договору оренди ФОП ОСОБА_1 замість обслуговування тимчасово розміщеного торгівельного павільйону самочинно побудовано капітальний об`єкт на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети та була фактично ним зайнята самовільно, бо дія договору оренди закінчилася. З огляду на наведене, на думку позивача, ОСОБА_1 не набув у визначеному законом порядку право власності на вказаний об`єкт як на об`єкт нерухомості, а тому подальше відчуження ОСОБА_1 спірного об`єкта за договором дарування від 28 серпня 2021 року відповідачу ОСОБА_2 та реєстрація за нею права власності на цей об`єкт є незаконними.
Також Миколаївська міська рада наголошувала, що зведення ОСОБА_1 об`єкта нерухомого майна на АДРЕСА_1 на належній позивачу земельній ділянці без згоди останнього, подальша реєстрація права власності на нього та відчуження його шляхом дарування ОСОБА_2 порушує права територіальної громади міста Миколаєва.
З урахуванням наведених обставин Миколаївська міська рада просила суд:
- скасувати державну реєстрацію та припинити право власності за ОСОБА_1 на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1
- визнати недійсним договір дарування цієї нежитлової будівлі від 28 квітня 2021 року № 542;
- скасувати державну реєстрацію та припинити право власності за ОСОБА_2 на нежитлову будівлю;
- зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди Миколаївській міській раді у користуванні земельною ділянкою, кадастровий номер 4810136900:02:053:0007, шляхом знесення самочинного будівництва, а саме нежитлової будівлі літ. «А» загальною площею 134,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , з приведенням земельної ділянки в попередній стан.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 листопада 2024 року позов Миколаївської міської ради задоволено частково. Скасовано державну реєстрацію та припинено право власності за ОСОБА_1 на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано недійсним договір дарування нежитлової будівлі літ. «А-1», загальною площею 134,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 , укладений 28 квітня 2021 року, видавник: приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Літвинчук А. А. Скасовано державну реєстрацію та припинено право власності за ОСОБА_2 на нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Миколаївської міської ради судовий збір в сумі 12 078,00 грн, з кожного по 6 039,00 грн. У іншій частині позовних вимог Миколаївської міської ради відмовлено.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив із того, що Миколаївською міською радою не приймалося рішення про продовження договору оренди земельної ділянки, наданої у користування ФОП ОСОБА_1 для тимчасового розміщення торговельного павільйону, строк дії якого закінчився 11 жовтня 2015 року. Разом з тим ОСОБА_1 , ігноруючи зазначену обставину, здійснив на самовільно зайнятій земельній ділянці будівництво нежитлового приміщення та реєстрацію права власності на нього без належної правової підстави.
З огляду на неправомірність державної реєстрації права власності на торговельний павільйон за відповідачем ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку про недійсність укладеного між ним та ОСОБА_2 договору дарування торговельного павільйону. Як наслідок вказаного, суд вважав неправомірною державну реєстрацію права власності на вказаний в договорі дарування нерухомий об`єкт за обдарованою.
Що стосується позовної вимоги Миколаївської міської ради до ОСОБА_2 про зобов`язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинного будівництва нежитлової будівлі на АДРЕСА_1 та приведення земельної ділянки у попередній стан, то суд першої інстанції вважав, що відсутні підстави для її задоволення, оскільки земельна ділянка в оренду відповідачу ОСОБА_2 не надавалася та торговельний павільйон вона не будувала. Крім того, ця вимога є похідною від інших позовних вимог, правомірність яких визнана судом, та задоволення яких повертає сторони в первісний стан.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 26 лютого 2025 року апеляційну скаргу Миколаївської міської ради задоволено. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 25 листопада 2024 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову Миколаївської міської ради. Зобов`язано ОСОБА_2 знести самочинно збудовану нежитлову будівлю літ. «А» загальною площею 134,9 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , з приведенням земельної ділянки, кадастровий номер 4810136900:02:053:0007, в придатний для використання стан. У задоволенні решти позовних вимог Миколаївської міської ради відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Миколаївської міської ради судовий збір за подання позовної заяви у сумі 2 684,00 грн та за подання апеляційної скарги у сумі 4 026,00 грн. Стягнуто з Миколаївської міської ради на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 3 220,80 грн. Стягнуто з Миколаївської міської ради на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 6 441,60 грн.
Сервіси для юристів