ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 296/7283/23
провадження № 61-9941св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського апеляційного суду від 18 червня 2025 року в складі колегії суддів Павицької Т. М., Борисюка Р. М., Коломієць О. С.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Житомирської міської ради, про знесення самочинно збудованої прибудови.
Позов обґрунтовано тим, що на підставі рішення 36 сесії Житомирської міської ради № 1066 від 26 червня 2018 року позивач отримав в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 1810136600:05:003:0040, площею 0,0262 га, строком на 10 років для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 .
Вважав, що 03 січня 2019 року відповідач без узгодження з позивачем на вказаній земельній ділянці самочинно поставив паркан біля свого будинку і також самочинно вилучив частину земельної ділянки площею 150,4 кв. м, на якій розпочав виконання робіт із будівництва прибудови до свого житлового будинку.
Посилаючись на те, що відповідач здійснює будівництво на частині спірної земельної ділянки без дозвільних документів про початок виконання будівельних робіт, позивач просив суд зобов`язати відповідача знести самочинно збудовані будівлі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Корольовський районний суд м. Житомира рішенням від 10 лютого 2025 року у задоволенні позову відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що право оренди спірної земельної ділянки у позивача виникло у 2018 році і він не довів належними та допустимими доказами, що будівництво, яке позивач вважав самочинним, відбулося після передання цієї земельної ділянки йому в користування. Натомість матеріали справи містять відомості про те, що спірне будівництво здійснено відповідачем у 2014 році. Тому, здійснюючи будівництво у 2014 році, відповідач не міг порушити права позивача, який не був на той момент власником чи користувачем земельної ділянки, кадастровий номер 1810136600:05:003:0040.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, 28 травня 2025 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій заявив клопотання про поновлення строку на його апеляційне оскарження.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції отримано ОСОБА_1 через канцелярію суду 28 квітня 2025 року, що, на його думку, є підставою для поновлення строку апеляційного оскарження.
Житомирський апеляційний суд ухвалою від 05 червня 2025 року визнав неповажними підстави для поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 10 лютого 2025 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 10 лютого 2025 року залишив без руху та надав строк для усунення її недоліків.
Ухвалу суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи, вбачається, що ОСОБА_1 особисто отримав копію оскаржуваного рішення місцевого суду 29 березня 2025 року (а. с. 170). Після звернення у квітні 2025 року до місцевого суду із заявою про видачу копії рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 10 лютого 2025 року, при цьому отримавши копію вказаного судового рішення раніше, ОСОБА_1 28 квітня 2025 року повторно отримав копію оскаржуваного судового рішення з метою поновлення строку на апеляційне оскарження та подальшого його оскарження в апеляційному порядку, що не свідчить про добросовісну процесуальну поведінку заявника. В апеляційній скарзі та клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не наведено належного обґрунтування, що саме перешкоджало позивачу подати належно оформлену апеляційну скаргу у визначений законом строк. Доказів підтвердження наявності конкретних обставин, які б унеможливили вчинення відповідної процесуальної дії у встановлений законом строк, позивачем не надано.
Копія ухвали Житомирського апеляційного суду від 05 червня 2025 року про залишення апеляційної скарги без руху направлена позивачу 06 червня 2025 року на поштову адресу вказану в апеляційній скарзі, а саме: АДРЕСА_2 . Крім того, копія цієї ухвали була доставлена 06 червня 2025 року до електронного кабінету підсистеми «Електронний суд» представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_3
17 червня 2025 року на адресу апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якій заявник зазначав, що копія оскаржуваного рішення на його поштову адресу не надходила, ні ним, ні членами його сім`ї не отримувалася.
Сервіси для юристів