ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 569/5867/24
провадження № 61-13568св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В. (суддя-доповідач),
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Ступак О. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», в особі філії - Рівненського обласного управління АТ «Ощадбанк»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів- приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Кострикін Володимир Іванович,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії - Рівненського обласного управління АТ «Ощадбанк» на рішення Рівненського міського суду Рівненської області у складі судді Харечка С. П. від 22 травня 2025 року та постанову Рівненського апеляційного суду у складі колегії суддів: Шимківа С. С., Боймиструка С. В., Хилевича С. В., від 02 жовтня 2025 року, і виходив з наступного.
Зміст позовної заяви та її обґрунтування
1. У березні 2024 року АТ «Ощадбанк», в особі філії - Рівненського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Кострикін В. І., про визнання договору дарування недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення.
2. Свої вимоги АТ «Ощадбанк» мотивувало тим, що 01 червня 2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» (правонаступником якого є АТ «Ощадбанк») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 256, на виконання умов якого банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 69 300,00 доларів США, а позичальниця одержала кредит та зобов`язалась належним чином його використати і повернути кошти у розмірі 69 300,00 доларів США, а також сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 12,7 відсотків річних, комісійні винагороди та інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені кредитним договором.
3. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області у справі № 2-3889/10 позов банку до позичальниці частково задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 63 348,87 доларів США, що станом на 02 червня 2010 року згідно з офіційним курсом НБУ в гривневому еквіваленті становить 503 560,17 грн, в частині стягнення пені по кредиту - відмовлено, стягнуто судові витрати. На виконання рішення судом 29 липня 2010 року видано виконавчий лист № 2-3889/2010, а 11 грудня 2014 року відділом ДВС у м. Рівне відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1.
4. У процесі виконавчого провадження № НОМЕР_1 державним виконавцем було отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єкта нерухомого майна про те, що за позичальницею ОСОБА_1 зареєстровано на праві власності трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , та яка певний час перебувала в іпотеці Акціонерного комерційного банку «Мрія», правонаступником якого є
АТ «ВТБ БАНК», з метою забезпечення зобов`язань за кредитним договором № 02-840-63 від 22 вересня 2005 року. Відповідно до повідомлення АТ «ВТБ БАНК» № 72/1-2 від 11 січня 2020 року заборгованість за кредитним договором № 02-840-63 від 22 вересня 2005 року ОСОБА_1 погашена, після чого було припинено іпотеку на вказану квартиру.
5. 04 вересня 2023 року банк ознайомився з матеріалами ВП № НОМЕР_1, з яких встановлено, що 15 вересня 2022 року між ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв ОСОБА_3 , та її сином ОСОБА_2 було укладено договір дарування квартири, відповідно до умов якого ОСОБА_1 подарувала своєму сину ОСОБА_2 належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 . Вказаний договір було посвідчено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Кострикіним В. І. та зареєстровано в реєстрі за № 1036.
6. Вказувало, що спірний договір дарування, укладений між ОСОБА_1 та її сином ОСОБА_2 , спрямований на перехід права власності на нерухоме майно з метою приховування майна від примусового виконання в майбутньому рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку кредитної заборгованості, що згідно з статтею 234 ЦК України є підставою для визнання його недійсним із застосуванням способу захисту (відновлення становища, що існувало до порушення), передбаченого пунктом 4 частини другої статті 16 ЦК України, шляхом повернення квартири у власність ОСОБА_1 .
7. З урахуванням зазначеного, АТ «Ощадбанк» просило суд: визнати недійсним з моменту укладення договір дарування квартири АДРЕСА_1 , посвідчений 15 вересня 2022 року приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області Кострикіним В. І., зареєстрований в реєстрі за № 1036, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення права власності на квартиру АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 . Стягнути з відповідачів судові витрати.
Основний зміст та мотиви рішення суду першої інстанції
8. Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 22 травня 2025 року у задоволенні позову АТ «Ощадбанк» відмовлено.
9. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оспорюваний договір дарування не має ознак фраудаторного, не був вчинений на шкоду кредитору, а був спрямований на настання реальних правових наслідків, які ним обумовлювалися. Кредитний договір був забезпечений іпотечним договором, за рахунок якого могло відбутися погашення заборгованості, тому права кредитора щодо погашення боргу були і є повністю захищеними.
Основний зміст та мотиви постанови суду апеляційної інстанції
10. Постановою Рівненського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року апеляційну скаргу АТ «Ощадбанк» залишено без задоволення, а рішення Рівненського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року - без змін.
11. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволення позовних вимог, оскільки укладений 15 вересня 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договір дарування квартири вчинено сторонами з наміром створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, а саме набуття ОСОБА_2 правомочностей власника квартири АДРЕСА_1 , оскільки останній фактично проживав у ній, здійснював її утримання та власними коштами брав участь у погашенні заборгованості з її придбання. Обставин використання сторонами оспорюваного правочину приватного інструментарію всупереч його призначенню, принципу доброї совісті та для зменшення обсягу майна боржника ОСОБА_1 позивачем у справі не доведено. Окрім зазначеного права кредитора за кредитним договором були забезпечені іпотекою. На розгляді Рівненського міського суду Рівненської області перебуває справа № 569/13126/25 за позовом АТ «Ощадбанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Узагальнені доводи касаційної скарги
Сервіси для юристів