ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2026 року
м. Київ
справа № 756/18224/21
провадження № 61-16614св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є. (суддя-доповідач),
суддів: Воробйової І. А., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - Приватне акціонерне товариство «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв`язок»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану адвокатом Лисенко Ганною Олександрівною, на постанову Київського апеляційного суду в складі колегії суддів: Євграфової Є. П., Левенця Б. Б., Саліхова В. В. від 18 грудня 2024 року,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2021 року ПрАТ «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв`язок» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з нього безпідставно отриманих коштів у розмірі 812 157,35 грн, які були виплачені йому в якості премій протягом 2017-2020 років.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на недобросовісність дій відповідача, який на думку позивача, подав недостовірні фінансові звіти до адміністрації Держспецзв`язку, щоб отримати премії. Позивач посилався на результати внутрішньої перевірки від 28 листопада 2021 року № 1/07, яка виявила нарахування премій у збільшеному розмірі, та звіт незалежного аудиту ТОВ «ОДІ Аудит Ешюренс» від 26 вересня 2021 року, за змістом якого, фінансова звітність за 2017-2020 року була викривлена в бік завищення прибутковості. Позивач наполягав, що недобросовісне подання недостовірних звітів, в яких відображався неіснуючий прибуток, стало передумовою для отримання як квартальних і річних премій, так і премій за ефективне управління державним майном, а також премій за заохочення за наказами № 107/з від 08 жовтня 2018 року (1 050,00 грн) та № 3 від 13 січня 2020 року (41 493,00 грн). З огляду на наведене, вважав, що виявлені порушення підтверджують недобросовісність дій відповідача, і всі виплачені премії мають ознаки безпідставно набутих коштів.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 05 червня 2024 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні, суд виходив із того, що виплачені колишньому директору ОСОБА_1 премії та матеріальна винагорода є частиною заробітної плати і, згідно зі статтею 1215 ЦК України, не підлягають поверненню як безпідставно набуті кошти. Суд встановив, що позивач не довів факт недобросовісності набувача премій, що є обов`язковою умовою для їх стягнення, оскільки презумпція добросовісності не була спрямована. Встановивши, що премії були нараховані на підставі чинних рішень (наказів) Вищого органу (адміністрації Держспецзв`язку), які не були скасовані, суд дійшов висновку про наявність правової підстави для набуття коштів, навіть незважаючи на результати внутрішніх аудитів. Крім того, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, оскільки позивач не надав належних доказів самого факту набуття (отримання) відповідачем спірних грошових коштів.
Постановою Київського апеляційного суду від 26 лютого 2025 року апеляційну скаргу ПрАТ «Український інститут з проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Дніпрозв`язок» залишено без задоволення. Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 05 червня 2024 року залишено без змін.
Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 07 травня 2025 року стягнуто з ПрАТ «Дніпрозв`язок» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.
Постановою Верхового Суду від 27 серпня 2025 року постанову Київського апеляційного суду від 07 травня 2025 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Скасовуючи постанову суду апеляційної інстанції, Верховний Суд вважав передчасним завершення апеляційного перегляду справи в судовому засіданні 26 лютого 2025 року за відсутності представника позивача, який мав об`єктивні перешкоди для явки в судове засідання, що, в свою чергу, не може свідчити про належне виконання апеляційним судом обов`язків із забезпечення всебічності, повноти і справедливості судового розгляду.
Оскільки додатковою постаново Київського апеляційного суду від 07 травня 2025 року стягнуто з ПрАТ «Дніпрозв`язок» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, а касаційний суд зробив висновок про скасування постанови апеляційного суду, указане судове рішення також підлягає скасуванню.
Постановою Київського апеляційного суду від 18 грудня 2025 року апеляційну скаргу ПрАТ «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв`язок» задоволено. Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 05 червня 2024 року скасовано. Позовні вимоги ПрАТ «Український інститут із проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв`язок» до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутих грошових коштів задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Український інститут з проектування і розвитку інформаційно-комунікаційної інфраструктури «Діпрозв`язок» безпідставно набуті кошти у розмірі 812 157,35 грн. Вирішено питання про судові витрати.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ОСОБА_1 , як керівник підприємства, достовірно знав про реальний фінансово-господарський стан товариства, наявність збитків та відсутність фактичного прибутку. Незважаючи на це, він діяв в умовах реального конфлікту інтересів: подав до адміністрації Держспецзв`язку звітність, що не відповідала дійсним фінансовим обставинам, створюючи хибне уявлення про виконання показників ефективності, та ініціював отримання коштів, на які не мав права.
Аргументи учасників справи
Сервіси для юристів