ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2026 року
м. Київ
справа № 175/5032/23
провадження № 61-12894 св 25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Коломієць Г. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Галицький Ігор Володимирович, на рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2025 року у складі судді Озерянської Ж. М. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 вересня 2025 року у складі колегії суддів: Агєєва О. В., Космачевської Т. В., Халаджи О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , про визнання частки у праві спільної сумісної власності подружжя та встановлення порядку користування майном.
Позовна заява обґрунтована тим, що з 03 липня 2010 року по 05 вересня 2019 року вона перебувала з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі.
У період шлюбу за спільні кошти подружжя було придбано квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на вказану квартиру на підставі договору купівлі-продажу від 01 лютого 2013 року було зареєстровано за ОСОБА_2 .
Посилаючись на те, що зазначене майно є спільною сумісною власністю подружжя і сторони не досягли згоди щодо його поділу у позасудовому порядку, відповідач перешкоджає їй у користуванні квартирою, ОСОБА_1 просила суд в порядку поділу майна подружжя: визнати за собою право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 встановити порядок користування цією квартирою наступним чином: за нею залишити залу, за ОСОБА_2 - спальню, інші приміщення залишити у спільному користуванні.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2025 року задоволено частково.
Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 51, 4 кв. м, житловою площею 30, 4 кв. м.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 51, 4 кв. м, житловою площею 30, 4 кв. м.
У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що спірне майно, яке було набуто в період зареєстрованого шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, а тому позивачка має право на 1/2 частину спірного майна, згідно зі статтями 60, 70 СК України, враховуючи презумпцію рівності часток подружжя у спільній сумісній власності.
Суд зауважив, що копії договорів банківського вкладу, укладених сестрою відповідача - ОСОБА_3 у період з грудня 2011 року по січень 2013 року, та квитанцій на отримання нею грошових коштів, а також договір банківського вкладу від 21 січня 2013 року та квитанція про внесення готівкових коштів батьком відповідача - ОСОБА_4 не підтверджують тих обставин, що ці кошти були використані для купівлі спірної квартири, а отже відповідач не спростував презумпцію спільності майна подружжя належними та допустимими доказами.
Також суд зазначив, що надана позивачкою копія рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 26 листопада 2012 року у справі № 2318/6213/2012 підтверджує ту обставину, що ОСОБА_1 мала кошти для придбання спірної квартири.
Водночас суд визнав передчасними позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення прядку користування спірною квартирою, оскільки лише після державної реєстрації права власності на 1/2 частину квартири позивачка, як власник частини цієї квартири, матиме законне право на усунення перешкод у користуванні власністю та встановлення порядку користування такою власністю.
Сервіси для юристів