ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 711/2239/25
провадження № 61-7352св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову
за касаційною скаргою представника ОСОБА_2 -адвоката Юрченка Юрія Івановича на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 березня 2025 року у складі судді Скляренко В. М. та постанову Черкаського апеляційного суду від 20 травня 2025 року у складі колегії суддів: Фетісова Т. Л., Гончар Н. І., Карпенко О. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог та заяви про забезпечення позову
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь 14 818 342,10 грн, з яких: 7 500 000,00 грн - сума позики, 1 325 445,19 грн - проценти за користування позикою, 5 062 235,56 грн - інфляційні втрати, 930 661,33 грн - 3 % річних, нарахованих відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.
Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на нерухоме майно, яке належить відповідачу, а саме: 1/2 частину житлового будинку загальною площею 488,1 кв. м (далі - житловий будинок) та 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,114 га з кадастровим номером 3222484001:01:016:0066 (далі - земельна ділянка), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1
заборонити вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо вказаного нерухомого майна, належного відповідачу.
Обґрунтовуючи вимоги заяви про забезпечення позову, ОСОБА_1 посилався на те, що 10 вересня 2019 року він позичив відповідачу грошові кошти, які ОСОБА_2 зобов`язувався повернути до 11 вересня 2021 року.
Відповідач своїх зобов`язань з повернення коштів не виконує, від врегулювання спору в позасудовому порядку ухиляється, а невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому ускладнити виконання рішення суду.
Забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно та грошові кошти відповідача є співмірним із розміром заявлених позовних вимог та не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Придніпровський районний суд м. Черкаси ухвалою від 25 березня 2025 року заяву про забезпечення позову задовольнив. Наклав арешт на 1/2 частину житлового будинку, загальною площею 488,1 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та 1/2 частину земельної ділянки, загальною площею 0,114 га з кадастровим номером 3222484001:01:016:0066, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності належать ОСОБА_2 , шляхом заборони суб`єктам владних повноважень, державним реєстраторам, нотаріусам, іншим органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати реєстраційні дії, що стосуються відчуження вищезазначеного нерухомого майна.
Суд першої інстанції мотивував ухвалу тим, що між сторонами дійсно виник спір, предметом якого є стягнення з відповідача на користь позивача коштів за договором позики в загальному розмірі 14 818 342,10 грн; наявність реальної можливості у відповідача на відчуження вказаного майна може істотно ускладнити чи унеможливити виконання майбутнього рішення суду (у разі задоволення позову) або ефективний захист прав позивача; обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження прав відповідача та не перешкоджатиме його праву користуватися цим майном, оскільки фактично воно перебуватиме у володінні власника, а обмежуватиметься лише розпорядження ним.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Черкаський апеляційний суд постановою від 20 травня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив частково. Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 березня 2025 року про забезпечення позову змінив, вказавши, що позов у справі забезпечується шляхом заборони суб`єктам владних повноважень, державним реєстраторам, нотаріусам, іншим органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати реєстраційні дії, що стосуються відчуження вищезазначеного нерухомого майна. У іншій частині ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 березня 2025року про забезпечення позову залишив без змін.
Апеляційний суд мотивував постанову тим, що висновки суду першої інстанції про необхідність забезпечення позову є обґрунтованими, оскільки відповідач не довів, що співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову переважатиме над тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів; характер позовних вимог у справі про стягнення заборгованості у значній сумі свідчить про об`єктивно можливе ускладнення виконання рішення суду по суті спору в разі відчуження під час судового розгляду відповідачем свого нерухомого майна; застосування заходів забезпечення позову в іншій справі не свідчить про належну забезпеченість позовних вимог у цій справі; забезпечення позову стосується суто належної відповідачу частки в нерухомому майні; належним видом забезпечення позову, який відповідатиме меті застосування такого забезпечення, буде саме заборона відчуження відповідного майна. У такому випадку відповідач може володіти і користуватися майном, однак буде позбавлений можливості розпоряджатися ним; такий вид забезпечення позову, як накладення арешту на майно не буде повністю відповідати вимогам закону та принципу балансу інтересів сторін, оскільки застосування арешту унеможливлює реальне користування житлом і призводить до порушення житлових прав власника майна.
Водночас суд дійшов висновку, що відповідач не довів необхідність одночасного застосування двох різних видів забезпечення позову.
Сервіси для юристів