Постанова ВССУ від 23.06.2026 року у справі №725/5895/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2026 року

м. Київ

справа № 725/5895/25

провадження № 61-5079св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Черняк Ю. В. (суддя - доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачка - ОСОБА_2 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей Чернівецької міської ради,

особа, яка подала апеляційну скаргу, - ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 27 березня 2026 року, ухвалену в складі колегії суддів: Кулянди М. І., Перепелюк І. Б., Височанської Н. К.

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей Чернівецької міської ради, в якому просив розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2 , залишити дітей проживати разом із ним, встановити факт, що він самостійно виховує та утримує неповнолітніх дітей.

На обґрунтування позову зазначав, що перебуває з відповідачкою у шлюбі з 20 квітня 2012 року. У шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_2 , в них народилася дочка ОСОБА_3 , та ІНФОРМАЦІЯ_3 - син ОСОБА_4 .

Спільне життя з ОСОБА_2 не склалося. Подружні відносини вони не підтримують, не ведуть спільного господарства та не мають спільного бюджету. Відсутність взаєморозуміння, поваги та спільних поглядів на вирішення побутових питань призвели до повного припинення шлюбних відносин. Сім`я фактично розпалася і тривалий час юридично існує лише формально, оскільки сторони проживають окремо. Спільні діти проживають разом з батьком і перебувають на його утриманні.

Подальше збереження шлюбу є неможливим, недоцільним та суперечить його особистим інтересам. Надання строку на примирення не змінить ситуацію та не виправить стан шлюбних взаємин, оскільки зазначені обставини тривають протягом тривалого часу, а попередні спроби примиритися не принесли жодних позитивних результатів.

Вказував, що за взаємною згодою із відповідачкою визначено, що після розірвання шлюбу діти залишаться проживати разом з ним.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 ,на підставі статей 104, 105, 109 Сімейного кодексу України (далі - СК України) просив суд: розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2 , зареєстрований 20 квітня 2012 року виконавчим комітетом Несвоянської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області, актовий запис № 03; встановити факт, що ОСОБА_1 самостійно виховує та утримує ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 залишити проживати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , разом із батьком - ОСОБА_1 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Чернівецького районного суду м. Чернівців від 15 вересня 2025 року, ухваленим у складі судді Войтуна О. Б., позов ОСОБА_1 задоволено. Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 20 квітня 2012 року виконавчим комітетом Несвоянської сільської ради Новоселицького району Чернівецької області, актовий запис № 03, розірвано. Малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , після розірвання шлюбу залишено проживати разом із батьком - ОСОБА_1 . Встановлено факт, що ОСОБА_1 самостійно виховує та утримує малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що подальше збереження шлюбу між сторонами є неможливим, оскільки їхня сім`я розпалася остаточно, і на теперішній час шлюб має суто формальний характер.

Щодо визначення місця проживання дітей разом з батьком районний суд зазначив, що спір між сторонами стосовно цього питання відсутній.

Ухвалюючи рішення в частині встановлення факту, що батько самостійно виховує та утримує малолітніх дітей, суд першої інстанції виходив з того, що обставини самостійного виховання та утримання батьком малолітніх дітей визнаються сторонами.

Зважаючи на відсутність між сторонами спору щодо місця проживання та утримання дітей після розірвання шлюбу, суд першої інстанції вважав за можливе вирішити це питання одночасно з позовною вимогою про розірвання шлюбу.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції застосував відповідні норми СК України, ЦПК України та судову практику Верховного Суду в цій категорії справ.