ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2026 року
м. Київ
справа № 554/11715/24
провадження № 61-13432св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Луспеника Д. Д., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: приватний виконавець виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Тетяна Юріївна, Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» в особі філії «Полтавське головне регіональне управління» Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 13 березня 2025 року, ухвалене у складі судді Савченко Л. І., та постанову Полтавського апеляційного суду від 18 вересня 2025 року, постановлену у складі колегії суддів: Пікуля В. П., Дорош А. І., Панченка О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Лукмасло Т. Ю. (далі - приватний виконавець Лукмасло Т. Ю.), Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі філії «Полтавське головне регіональне управління» Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») про відшкодування майнової та моральної шкоди.
Позовну заяву ОСОБА_1 мотивував тим, що 05 жовтня 2023 року приватний виконавець Лукмасло Т. Ю. відкрила виконавче провадження ВП № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа № 760/18306/18, виданого 04 серпня 2023 року Ленінським районним судом м. Полтави, про стягнення 83 620,00 грн боргу та 8 362,00 грн виконавчого збору, а всього 91 982,00 грн, боржник - ОСОБА_1 , стягувач - Акціонерне товариство «Полтаваобленерго» (далі - АТ «Полтаваобленерго»). Виконавче провадження закінчено у лютому 2024 року.
Позивач указував, що з жовтня 2023 року до лютого 2024 року його рахунки у АТ КБ «ПриватБанк» були заблоковані приватним виконавцем. Арешт стосувався усіх його рахунків, які на той час були відкриті у цій фінансовій установі, зокрема рахунку, відкритого для надходження регулярних пенсійних платежів від Пенсійного фонду України. Стверджував, що такі дії приватного виконавця перебували за межами закону, оскільки 22 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-ІХ «Про внесення змін до розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», яким до скасування воєнного стану припинено звернення стягнення, зокрема на пенсію. Уважає, що приватний виконавець умисно, недобросовісно здійснювала виконання рішення суду у заборонений законом спосіб, про що свідчить постанова від 06 жовтня 2023 року у ВП № НОМЕР_3 про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Крім того, приватний виконавець списувала більше ніж 20 % пенсії на місяць, а саме повну суму пенсійних платежів, що є порушенням статтю 70 Закону України «Про виконавче провадження».
Звертав увагу, що з його рахунку у АТ КБ «ПриватБанк», де накопичувалися виключно пенсійні надходження, примусово було списано усі кошти та більше, ніж указано у судовому рішенні та постанові приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження.
Банк порушив вимоги статті 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність», оскільки допустив накладення арешту на рахунок, який відкритий для перерахування пенсії. Працівники банку повинні були повернути приватному виконавцю постанову про арешт коштів боржника без виконання.
Указував, що його моральні страждання, спричинені незаконними діями відповідачів.
Крім того, окремим правопорушенням відповідачів є нехтування його інформаційними правами. 13 лютого 2024 року він звернувся із запитом до відділення АТ КБ «ПриватБанк» у м. Полтава та до приватного виконавця, однак відповіді не отримав.
Вказані порушення прав позивача призвели до моральних утисків щодо користування власними коштами та матеріальними благами, що за них можна придбати. Протягом півроку він перебував у скрутному матеріальному становищі, не мав змоги придбавати необхідні речі, зокрема ліки. Нервові та моральні стреси тривали весь час. При обчисленні розміру моральної шкоди враховував той факт, що правопорушення є протиправними, відповідачі нанесли йому значні фізичні та душевні страждання, він зазнав вимушених змін у житті. Ризик втрати можливості матеріального забезпечення додає значного страждання йому, як інваліду ІІ групи.
ОСОБА_1 просив суд:
- стягнути з приватного виконавця Лукмасло Т. Ю. солідарно з АТ КБ «ПриватБанк» в особі філії «Полтавське головне регіональне управління» у рахунок нанесеної йому майнової шкоди шляхом незаконного списання з його рахунку коштів на пенсійне забезпечення суму у розмірі 92 240,95 грн;
- стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» в особі філії «Полтавське головне регіональне управління» солідарно з приватним виконавцем Лукмасло Т. Ю. у рахунок нанесеної йому майнової шкоди шляхом незаконного списання з його рахунку коштів на пенсійне забезпечення суму у розмірі 92 240,95 грн;
- стягнути з приватного виконавця Лукмасло Т. Ю. суму у розмірі 100 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями щодо списання коштів з рахунку, накладення стягнення за виконавчими документами, на які заборонено законом;
- стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» в особі філії «Полтавське головне регіональне управління» суму у розмірі 900 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої неправомірними діями щодо списання коштів з рахунку, накладення стягнення за виконавчими документами, на які заборонено законом;
- зобов`язати приватного виконавця Лукмасло Т. Ю. та АТ КБ «ПриватБанк» в особі філії «Полтавське головне регіональне управління» надати йому повну та обґрунтовану відповідь на питання, задані ним в інформаційних запитах, направлених 13 лютого 2024 року і продубльованих у цьому позові.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Сервіси для юристів