Постанова ВССУ від 22.07.2026 року у справі №761/29080/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року

м. Київ

справа № 761/29080/24

провадження № 61-15940св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого -Луспеника Д. Д.,суддів:Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,Коломієць Г. В., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Берьозка Юрій Володимирович, на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 липня 2025 року у складі судді Пономаренко Н. В. та постанову Київського апеляційного суду від 18 листопада 2025 року у складі колегії суддів: Березовенко Р. В., Лапчевської О. Ф., Мостової Г. І.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди.

Позову заяву обґрунтувала тим, що вона є рідною матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , виконуючи свій обов`язок щодо захисту Батьківщини.

На час смерті сина, вона перебувала на території Польщі, однак, повернувшись до України та після похорон свого сина, погодилась на пропозицію її брата ОСОБА_2 скласти на його ім`я довіреність, за якою він матиме право оформити та отримати передбачену законодавством допомогу у зв`язку із загибеллю її сина-військовослужбовця.

Зазначала, що її брат обґрунтував необхідність укладення довіреності тим, що невідомо, коли кошти будуть виплачені, а документи необхідно готувати заздалегідь. Він пообіцяв за рахунок коштів замовити виготовлення та встановлення пам`ятника на могилі її сина та їх батьків, а решту коштів зобов`язався віддати позивачці.

Довіреність від неї на ім`я відповідача ОСОБА_2 була оформлена 22 квітня 2022 року приватним нотаріусом Бурячек І. М. та зареєстрована в реєстрі за № 205.

Наголошувала, що після похорону сина вона разом із відповідачем у відділенні банку АТ «Ощадбанк» оформили відкриття банківського рахунку та отримання пластикової картки, отже, на її ім`я відкрито картковий рахунок номер IBAN НОМЕР_1 .

Також наголошувала, що оскільки ОСОБА_2 є її рідним братом, у неї ніколи не могло з`явитись і думки, що він здатен будь-яким чином її обманути.

Стверджувала про те, що після відкриття вказаного банківського рахунку, випуску картки та видачі нею на ім`я відповідача ОСОБА_2 довіреності, позивачки повернулась на роботу до Республіки Польщі. Протягом перебування позивачки за межами України та після повернення її додому відповідач ОСОБА_2 не повідомляв її про отримання ним грошових коштів та оформлення додаткової картки від 24 жовтня 2022 року за рахунком НОМЕР_2 у АТ «Ощадбанк», яку також підв`язав до власного номера телефону, а також до мобільного додатку онлайн-банкінгу. Наведене призвело до того, що вона не була обізнана ні з фактом випуску додаткової картки, ні з фактами зарахування коштів на її рахунок, ні з фактами їх переказу на інші рахунки та щодо зняття коштів з рахунку шляхом видачі у банкоматі або через касу відділення банку.

Вказувала на те, що відповідач підписав вказану заявку саме як держатель картки, а не як клієнт.

Зазначила, що, як свідчить банківська виписка, відповідач ОСОБА_2 здійснив усвідомлене і послідовне виведення її коштів із рахунку, відкритого на її ім`я, із яких: 12 000 000,00 грн він переказав на рахунок своєї співмешканки - відповідачки ОСОБА_3 , 800 000,00 грн переказав на свій власний рахунок, 2 384 600,00 грн зняв у готівковій формі з банкоматів або з каси відділення банку, а всього внаслідок дій відповідачів виведено 15 184 600,00 грн, а решта суми - списані банком як комісії за проведені транзакції та обслуговування рахунку.

Переконувала, що після того, як вона дізналась про факт зарахування на свій рахунок коштів, а також про їх перерахунок на рахунки брата та його співмешканки, а також зняття братом коштів у вигляді готівки, вона пред`явила брату та його співмешканці усну вимогу щодо повернення коштів, однак відповідачі відмовились повернути кошти, що змусило позивачку звернутись до поліції із заявою про вчинення злочину за частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Зазначала, що вона не надавала право відповідачу ОСОБА_2 згідно з довіреністю розпоряджатись своїми коштами саме на користь відповідача чи на користь третіх осіб, зокрема, відповідачки ОСОБА_3 .

Звертала увагу на те, що текст довіреності, виданої нею на ім`я відповідача, не містить будь-яких прав повіреного привласнювати кошти довірителя у власність чи передавати їх у власність третіх осіб; текст довіреності не містить будь-якого розміру плати за послуги повіреного та сторони про неї не домовлялися з огляду на родинні відносини та запевнення відповідача, що він прагне допомогти своїй сестрі; єдиними витратами, які попередньо усно погоджувались сторонами, є встановлення пам`ятників її померлому сину та батькам; вона ніколи не давала дозволу відповідачам на привласнення своїх коштів; вона не схвалювала жодного із правочинів щодо переказу чи зняття коштів із її рахунку, здійсненого від її імені ОСОБА_2 , але не в її інтересах, про що свідчить факт її звернення до поліції із заявою про вчинення кримінального правопорушення, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) та визнання її потерпілою у кримінальному провадженні.

В обґрунтування моральної шкоди, ОСОБА_1 зазначила, що згідно зі статтею 23 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) внаслідок порушення її прав вона має право на відшкодування моральної шкоди з відповідачів, яку вона оцінила в 100 000,00 грн.

При цьому, із посилання на норми статті 1212 ЦК України, сторона позивача стверджувала, що належним способом захисту свої порушених прав є солідарне відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Таке солідарне стягнення із відповідачів необхідне, оскільки внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 із її рахунку вказані кошти вибули на користь ОСОБА_3 , а сама ОСОБА_3 всупереч вимогам добросовісності - після отримання на свій рахунок вказаних коштів - не вжила заходів щодо їх повернення власниці.

Оскільки вона не погоджувала будь-яких перерахувань та зняття готівки на користь відповідачів, виконаних відповідачами, а станом на момент отримання банківської виписки, баланс рахунку становив 45,48 грн, будь-які супутні платежі і комісії є збитками позивача, які завдані з вини відповідачів.