Постанова ВССУ від 22.07.2026 року у справі №712/5235/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року

м. Київ

справа № 712/5235/24

провадження № 61-16194св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивачка - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Левченко Марина Дмитрівна, на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 вересня 2025 року у складі судді Троян Т. Є. та постанову Черкаського апеляційного суду від 20 листопада 2025 року у складі колегії суддів: Карпенко О. В., Василенко Л. І., Новікова О. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту батьківства.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з кінця 1997 року її мати ОСОБА_5 та ОСОБА_6 почали проживати однією сім`єю як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу за адресою: АДРЕСА_1 .

Вони разом планували поїздку до Португалії з метою працевлаштування. Однак візу для виїзду за кордон відкрили лише її матері ОСОБА_5 , у зв`язку з чим до Португалії поїхала лише вона, а ОСОБА_6 залишився в Україні.

Перебуваючи у Португалії, ОСОБА_5 постійно підтримувала з ОСОБА_6 телефонний зв`язок, а згодом вона зрозуміла, що вагітна та повідомила про це ОСОБА_6 , який протягом вагітності дистанційно її підтримував, цікавився її здоров`ям та передавав необхідні речі.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася позивачка. З огляду на те, що ОСОБА_6 повторно відмовили у наданні візи до Португалії, а шлюб з ОСОБА_5 вони не зареєстрували, у матері позивачки виникли труднощі щодо реєстрації дитини, за відсутності якої, вона не могла забрати дитину з пологового будинку.

Після узгодження з ОСОБА_6 , ОСОБА_5 звернулася до їхнього спільного знайомого ОСОБА_4 , який на той час проживав у Португалії, з метою його реєстрації батьком дитини.

10 жовтня 2002 року Відділом реєстрації актів цивільного стану м. Сантарень, Португалія було зареєстровано народження ОСОБА_1 , про що видано відповідне свідоцтво.

06 листопада 2005 року позивачка з матір`ю повернулися в Україну. Вони з ОСОБА_6 почали проживати однією сім`єю за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачка з матір`ю були зареєстровані у вказаній квартирі. 14 серпня 2010 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 уклали шлюб.

ОСОБА_6 , як батько, дбав про неї, забезпечував її матеріально, любив та займався вихованням. Він відвідував дитячий садок, а потім школу, де вона навчалася, брав участь у батьківських зборах, відвідував позашкільні заходи.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер.

Посилаючись на те, що встановлення факту батьківства їй необхідно з метою захисту спадкових прав, позивачка просила суд встановити факт батьківства ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 стосовно неї - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 вересня 2025 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 20 листопада 2025 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції, позивачка не довела, що ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проживали однією сім`єю до її народження. Померлий не наполягав на реєстрації себе батьком дитини, не прагнув побачитися з новонародженою дитиною та протягом трьох років не виявляв такого бажання аж до повернення ОСОБА_5 в Україну. Мати позивачки, в свою чергу, не прагнула до негайного повернення з Португалії до ОСОБА_6 з метою вирішення питання про його батьківство стосовно доньки та подання спільної заяви про реєстрацію його батьком дитини.

Спільне проживання позивачки та її матері разом із ОСОБА_6 з 2005 року свідчить про теплі стосунки між її матір`ю та померлим, водночас не підтверджують її походження від нього.

Надаючи оцінку зібраним у справі доказам, суд першої інстанції, з чим погодився апеляційний суд, виходив з того, що надані позивачкою фотокартки та відеозаписи, не можуть слугувати доказом для встановлення факту біологічного батьківства, оскільки вони стосуються періоду після повернення ОСОБА_5 з трирічною дочкою, народженою за кордоном, до України.