Постанова ВССУ від 22.07.2026 року у справі №185/8186/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року

м. Київ

справа № 185/8186/25

провадження № 61-2146св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

заявник - ОСОБА_1 ,

заінтересована особа - Міністерство оборони України,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України, в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2025 року в складі судді Бабія С. О. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 січня 2026 року в складі колегії суддів Никифоряка Л. П., Гапонова А. В., Халаджи О. В.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст вимог заяви

У липні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - Міністерство оборони України, а саме факту перебування на утриманні батька.

Заяву обґрунтовано тим, що заявник з 26 серпня 2020 року проживав однією сім`єю разом з батьком ОСОБА_3 у м. Краматорську Донецької області, особистих родин вони не мали, у шлюбах не перебували, мали спільний бюджет. У зв`язку з повномасштабним вторгненням рф на територію України у місті Краматорську було оголошену евакуацію, заявник залишився без роботи та засобів для існування.

У період з лютого 2022 року до червня 2023 року заявник не працював, самостійного доходу не мав, а тому батько взяв на себе обов`язок щодо його утримання. Батько щомісячно перераховував грошові кошти на його банківську картку та надавав кошти під час приїзду зі служби додому. Матеріальна допомога від батька була для нього єдиним засобом для існування. Заявник перебував на повному утриманні батька у період з лютого 2022 року до дня загибелі батька ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановлення факту перебування на утриманні батька надасть змогу заявнику отримати одноразову грошову допомогу відповідно до статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Враховуючи викладене, заявник просив суд встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в період з лютого 2022 року до 23 березня 2023 року включно перебував на утриманні свого батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області рішенням від 07 жовтня 2025 року заяву ОСОБА_1 задовольнив. Встановив факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з лютого 2022 року до 23 березня 2023 року включно, перебував на утриманні свого батька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Суд першої інстанції, встановлюючи факт, про який просив заявник, виходив з обґрунтованості та доведеності вимог заяви та виснував, що досліджені в сукупності докази дають суду підстави для висновку, що основним і постійним джерелом засобів до існування для заявника була допомога з боку батька, тому на день смерті останнього заявник перебував на його утриманні.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Міністерство оборони України, в інтересах якого діє ОСОБА_2 , подало апеляційну скаргу.

Дніпровський апеляційний суд постановою від 27 січня 2026 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишив без задоволення, рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2025 року залишив без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам щодо його законності та обґрунтованості, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи особи, яка її подала

20 лютого 2026 року Міністерство оборони України, в інтересах якого діє ОСОБА_2 , через підсистему «Електронний суд» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 27 січня 2026 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні вимог заяви.