ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2026 року
м. Київ
справа № 439/2430/23
провадження № 61-14417св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Луспеника Д. Д., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Дмитренка Володимира Павловича на рішення Бродівського районного суду Львівської області від 03 грудня 2024 року, ухвалене у складі судді Марків Т. А., та постанову Львівського апеляційного суду від 17 жовтня 2025 року, ухвалену у складі колегії суддів: Левика Я. А., Крайник Н. П., Шандри М. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що19 листопада 2022 року між нею та ОСОБА_2 укладений шлюб, зареєстрований Бродівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) за актовим записом від 19 листопада 2022 року № 246.
Вказувала на те, що шлюб між нею та ОСОБА_2 укладений без наміру створення сім`ї і набуття прав та обов`язків подружжя.
Зазначала, що вона та ОСОБА_2 познайомились 23 січня 2022 року і з цієї дати до 02 березня 2022 року декілька разів зустрічались та періодично спілкувались телефоном. ОСОБА_2 , маючи від попереднього шлюбу з громадянкою ОСОБА_3 двох дітей віком до 18 років, а саме: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , вирішив скористатись змінами, внесеними до підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та ухилитися від подальшого проходження військової служби, уклавши з нею шлюб та усиновивши її неповнолітнього сина ОСОБА_6 , без реального наміру створення з нею сім`ї і набуття з нею прав та обов`язків подружжя.
Вказувала на те, що після звільнення з військової служби ОСОБА_2 30 травня 2023 року перевіз свої речі у будинок у с. Шишківці, де проживає вона із сином та батьками, однак продовжував спілкуватись із своєю колишньою дружиною ОСОБА_3 .
16 липня 2023 року ОСОБА_2 забрав свої речі з будинку у с. Шишківці, де проживав з 30 травня 2023 року, виїхав з нього і більше не проживав та припинив спілкуватися з усиновленим сином ОСОБА_6 , що підтверджується актом від 11 жовтня 2023 року.
Таким чином, ОСОБА_2 , укладаючи 19 листопада 2022 року із нею шлюб, мав на меті не створення сім`ї і набуття прав та обов`язків подружжя, а усиновлення її неповнолітнього сина ОСОБА_6 , задля штучного створення підстав звільнення з військової служби.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила суд визнати недійсним шлюб, укладений 19 листопада 2022 року між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований Бродівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) за актовим записом від 19 листопада 2022 року №246.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Бродівського районного суду Львівської області від 03 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 17 жовтня 2025 року, у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що роздільне проживання сторін протягом тривалого часу пов`язане із проходженням ОСОБА_2 військової служби. Під час проходження військової служби, в тому числі й до реєстрації шлюбу, відповідач брав участь в матеріальному забезпеченні його з ОСОБА_1 сім`ї, сторони спілкувалися, мали спільний сімейний бюджет, тощо. Після звільнення ОСОБА_2 у запас сторони проживали разом у будинку батьків позивачки та разом із ними, їздили на відпочинок. Ініціатором виселення відповідача з цього місця проживання та фактичного припинення шлюбних відносин була позивачка. Розчарування у шлюбі та невиправдані очікування від обраного партнера не вказують на недійсність шлюбу, проте можуть бути підставою для розірвання такого шлюбу. Суд не оцінював способу участі ОСОБА_2 в житті та вихованні сина, характеру взаємовідносин між відповідачем та дитиною, оскільки ці обставини не належать до предмету доказування в цій справі.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У листопаді 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Дмитренко В. П. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дослідив та оцінив докази відповідача, які подані з порушенням процесуального права; в описовій частині оскаржуваного рішення суду зазначив про наявність і зміст заперечення відповідача проти позову, хоча заяв по суті справи (відзив, заперечення на відповідь) до суду від відповідача не надходило; у мотивувальній частині рішення суду докази, подані/ініційовані відповідачем клопотаннями № 670, 671, поклав в обґрунтування підстав для відмови позивачці у задоволенні позову.
Суд апеляційної інстанції у своїй постанові суду не зазначив, чи є допустимими і належними докази зі сторони відповідача.
Сервіси для юристів