ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 лютого 2024 року
м. Київ
справа № 761/4564/19
провадження № 61-7082св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , правонаступником якої є ОСОБА_3 , ОСОБА_3 , Третя Київська міська державна нотаріальна контора, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рвач Жанна Василівна, Відділ реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції м. Києва,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 ,яка підписана представником ОСОБА_4 , на постанову Київського апеляційного суду від 06 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Матвієнко Ю. О., Гуля В. В., Мельника Я. С.,
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Третьої Київської міської державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рвач Ж. В., Відділу реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції м. Києва про визнання заповіту недійсним.
Позов мотивований тим, що 21 січня 2004 року батько позивача - ОСОБА_5 уклав шлюб з ОСОБА_2 11 лютого 2008 року ОСОБА_6 було посвідчено заповіт, який зареєстрований в реєстрі за № 1291. Відповідно до умов заповіту ОСОБА_5 заповів усе майно відповідачу - ОСОБА_7 . За висновком комплексної судово-психіатричної експертизи, яка була проведена в межах кримінального провадження відповідно до постанови заступника начальника СВ ВП № 3 Шевченківського УП ГУНП в м. Києві від 06 лютого 2018 року та виконана 27 квітня 2018 року, ОСОБА_5 , на час укладання шлюбу та час укладання заповіту 11 лютого 2008 року, страждав хронічним психічним розладом у вигляді органічного ураження головного мозку судинного генезу з вираженим інтелектуально-мнестичним зниженням та афатичними порушеннями. Також експертом зроблено висновок, що ОСОБА_5 на 11 лютого 2008 року не усвідомлював значення своїх дій. Тобто, волі спадкодавця на укладення заповіту не було. Разом з тим, 27 листопада 1996 року, усвідомлюючи значення своїх дій та перебуваючи в ясній пам`яті та при здоровому глузді, ОСОБА_5 склав заповіт на свою доньку ОСОБА_1 .
Позивач просила:
визнати недійсним заповіт, складений на користь ОСОБА_7 , від 11 лютого 2008 року, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рвач Ж. В. та зареєстрований в реєстрі за № 1291.
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій
Справа переглядалась судами неодноразово.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 25 вересня 2020 року у складі суддіЮзькової О. Л. позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Третьої Київської міської державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рвач Ж. В., відділу реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції м. Києва про визнання заповіту недійсним залишено без задоволення.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що висновок експертизи від 27 квітня 2018 року № 306, яка була призначена в межах кримінального провадження № 12017100100012362, не є належним доказом у справі, оскільки був отриманий з порушенням положень частини першої статті 222 КПК України, а саме: висновок експертизи наданий до суду без попереднього письмового дозволу слідчого або прокурора. Крім того, у вказаному висновку відсутні відомості про те, що експерти попереджені про відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Посилання позивача на те, що волевиявлення спадкодавця не було вільним і не відповідало його волі, оскільки 11 лютого 2008 року на час складання оспорюваного заповіту він не усвідомлював значення своїх дій та не міг керувати ними, суд першої інстанції відхилив з посилання на преюдиційні обставини, встановлені у справі № 2-2720/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання заповіту недійсним. Інших обставин, які б свідчили про відсутність волевиявлення ОСОБА_5 на складання заповіту на користь ОСОБА_2 , під час розгляду справи не встановлено.
Сервіси для юристів