Постанова ВССУ від 20.08.2026 року у справі №286/178/25

Постанова

Іменем України

20 серпня 2026 року

м. Київ

справа № 286/178/25

провадження № 61-7008св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.

розглянув на стадії попереднього розгляду в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського обласного центру зайнятості про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 14 жовтня 2025 року, постановлене суддею Вачко В. І., та постанову Житомирського апеляційного суду від 23 квітня 2026 року, ухвалену колегією суддів у складі Павицької Т. М., Григорусь Н. Й., Коломієць О. С.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Житомирського обласного центру зайнятості, у якому, з урахуванням уточнених вимог, просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ від 16 грудня 2024 року № 374-к директора Житомирського обласного центру зайнятості ОСОБА_11 про звільнення його з посади кар`єрного радника відділу кар`єрного консультування Овруцького управління Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості;

- поновити його на роботі на посаді кар`єрного радника відділу кар`єрного консультування Овруцького управління Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості з 17 грудня 2024 року;

- стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17 грудня 2024 року по день поновлення на роботі, виходячи з його середньоденного заробітку в розмірі 788,37 грн;

- стягнути з відповідача 20 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

2. Позов мотивував тим, що з 18 червня 2002 року працював у відповідача на різних посадах, таких як головний спеціаліст відділу надання соціальних послуг, провідний фахівець з питань зайнятості відділу надання соціальних послуг, фахівець з питань зайнятості відділу надання соціальних послуг, провідний фахівець з профорієнтації відділу активної підтримки безробітних, кар`єрний радник відділу кар`єрного консультування.

Зазначив, що наказом від 16 грудня 2024 року №374-к директор Житомирського обласного центру зайнятості звільнила його з посади кар`єрного радника відділу кар`єрного консультування Овруцького управління Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості з 16 грудня 2024 року у зв`язку зі змінами в організації праці, зокрема скороченням чисельності та штату на підставі пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Цей нараз йому вручили 16 грудня 2024 року.

Вважає своє звільнення незаконним та здійсненим без дотримання встановленого порядку вивільнення працівника, передбаченого статтями 42, 492 КЗпП України, оскільки відповідач не встановив переважного права на залишення його на роботі стосовно інших колег - кар`єрних радників, які, на його думку, мають нижчу кваліфікацію ніж він.

Наполягає, що має спеціальну вищу освіту, яка відповідає посадовій інструкції кар`єрного радника відділу кар`єрного консультування, а саме закінчив Київський державний лінгвістичний університет, маючи кваліфікацію спеціаліста - вчителя англійської мови та Київський інститут державної служби зайнятості, де отримав базову вищу освіту за напрямком підготовки «Комп`ютерна наука» та здобув кваліфікацію бакалавра - техніка-програміста.

Також має десятирічний досвід роботи вчителем, працював у службі зайнятості більше 22 років, де обіймав різні посади, неодноразово підвищував кваліфікацію з різних напрямків надання послуг незайнятому населенню, виконував різні функції і за період роботи не мав жодних недоліків, не притягався до дисциплінарної відповідальності, не мав зауважень з боку керівництва, мав заохочення.

Зауважив, що звіт відповідача про навантаження фахівців, згенерований системою ЄІАС.NET, за яким оцінювали продуктивність праці працівників, зокрема і його, є необ`єктивним, оскільки відображає навантаження кар`єрних радників щодо прийому громадян, водночас він здебільшого виконував функції не пов`язані з прийомом громадян.

Зазначив, що на день (04 жовтня 2024 року) проведення у відповідача змін в організації праці в Овруцькому управлінні Коростенської філії Житомирського обласного центру зайнятості була вакантна посада консультанта роботодавця, на яку в день попередження про звільнення перевели його колегу ОСОБА_2 , щодо якої він має переваги на залишення на роботі у кваліфікації та продуктивності праці.

Ствердив, що його повідомили про скорочення його посади 11 жовтня 2024 року, а 02 грудня 2024 року він отримав лише одну пропозицію зайняти вакантну посаду консультанта роботодавця відділу надання послуг роботодавцям Коростенської філії, тобто в іншій місцевості, від якої відмовився у зв`язку з неможливістю зміни місця проживання, обумовленою необхідністю доглядати за батьком похилого віку.

Послався на те, що відповідач, який незаконно звільнив його з роботи, спричинив йому моральні страждання, оскільки після ознайомлення з наказом про звільнення він зазнав сильного стресу, втратив рівновагу, спокій та сон. Це змінило його звичний спосіб життя та негативно вплинуло на майновий стан сім`ї. Спричинену моральну шкоду він оцінив у 20 000,00 грн.

Також навів розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 17 грудня 2024 року по 31 грудня 2025 року, тобто 272 робочих дні, в розмірі 209 565,12 грн, який відповідно до частини другої статті 235 КЗпП України підлягає стягненню на його користь з відповідача.

Позиція відповідача щодо заявлених позовних вимог

3. У відзиві на позовну заяву Житомирський обласний центр зайнятості просив відмовити у позові, пославшись на те, що не порушив передбачених законодавством прав та гарантій ОСОБА_1 при наступному його вивільненні.

Вважає, що звільнення позивача з роботи відбулося з дотриманням норм трудового законодавства, зокрема статей 42, 492 КЗпП України. Позивач має найнижчу продуктивність праці порівняно з іншими працівниками, які залишилися працювати, а його кваліфікаційний рівень як фахівця, виконуючого функції кар`єрного радника, є приблизно рівним з іншими.

Фактичні обставини справи, встановлені судами