ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2026 року
м. Київ
справа № 638/12282/17
провадження № 61-12795св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Оніщенко Світлана Володимирівна, ОСОБА_4 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Чуприна Галина Олександрівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 , в інтересах якої діє Макарова Олеся Володимирівна , на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 24 лютого 2021 року у складі судді Шишкіна О. В. та постанову Полтавського апеляційного суду від 22 листопада 2023 року у складі колегії суддів Триголова В. М., Дорош А. І., Дряниці Ю. В.,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Оніщенко С. В., ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Чуприна Г. О., уточнивши вимоги якого в липні 2019 року, просила:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири
АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_2 та
ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Онищенко С. В., зареєстрованого в реєстрі за № 1839;
- витребувати із незаконного володіння ОСОБА_4 на користь
ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1
- скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 21991561 від 22 серпня 2017 року;
- у порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
Позов обґрунтовано тим, що за час перебування у шлюбі з ОСОБА_2 ними як подружжям було придбано квартиру АДРЕСА_1 , перший пайовий внесок колишнім подружжям було внесено 20 червня 1985 року в розмірі 2 800,00 руб, останній пайовий внесок було сплачено 12 лютого 1992 року в сумі 4 389,00 руб.
22 грудня 2006 року ОСОБА_6 отримав свідоцтво про право власності
на нерухоме майно, видане виконавчим комітетом Дзержинської районної у м. Харкові ради 5 скликання на підставі рішення виконавчого комітету Дзержинської районної у м. Харкові ради від 21 листопада 2006 року № 174/15. Після розірвання шлюбу з ОСОБА_6 позивачка із сином продовжували мешкати у вказаній квартирі, сплачували за комунальні послуги, здійснювали поточний ремонт та підтримували квартиру в належному стані. У спірній квартирі були зареєстровані: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 - з 01 березня 1988 року, син, ОСОБА_7 - з 24 лютого 1997 року. 20 липня 2017 року квартира була відчужена ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу. Договір укладено між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Оскільки договір купівлі- продажу укладено без згоди ОСОБА_1 , а також з урахуванням того, що спірна квартира є її спільним з ОСОБА_2 майном, набутим у період шлюбу, ОСОБА_1 звернулася до суду за захистом свого порушеного права.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Дзержинський районний суд м. Харкова рішенням від 24 лютого 2021 року відмовив ОСОБА_1 у задоволенні позову.
Суд першої інстанції керувався тим, що з дослідженого в судовому засіданні свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22 грудня 2006 року вбачається, що ОСОБА_2 набув право приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 52 кв. м, житловою площею 29,9 кв. м 21 листопада 2006 року, тоді як шлюб з позивачкою розірвано 24 травня 1995 року. Свідоцтво про право власності на час розгляду справи не скасовано та не визнано недійсним. Отже, суд вважав, що право власності на майно набуте через більш як десять років після розірвання шлюбу, а тому є особистою приватною власністю ОСОБА_2 .
Сервіси для юристів