ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 травня 2026 року
м. Київ
справа № 756/14150/20
провадження № 61-12009св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Пархоменка П. І.,
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
відповідачі: ОСОБА_4 , державний реєстратор Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві (Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління юстиції у м. Києві) Володкович Володимир Володимирович,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , поданої адвокатом Свірєповою Анною Валеріївною, на постанову Київського апеляційного суду від 07 лютого 2024 року у складі колегії суддів: Ящук Т. І., Крилюк Г. М., Рейнарт І. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_4 , державного реєстратора Реєстраційної служби ГУЮ у м. Києві (Управління державної реєстрації Центрального міжрегіонального управління юстиції у м. Києві) Володковича В. В. (далі - державний реєстратор) про визнання протиправним та скасування рішення та запису державного реєстратора про реєстрацію права власності.
Позов мотивований тим, що 29 травня 2013 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 був укладений договір позики грошей, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О. Є., відповідно до якого ОСОБА_4 передав у власність, а ОСОБА_1 прийняла 725 000,00 грн з зобов`язанням повернути їх до 29 травня 2014 року включно та сплатити проценти за користування позикою в розмірі облікової ставки НБУ 7,5 % річних.
З метою забезпечення належного виконання зобов`язань за вказаним договором позики цього ж дня між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О. Є., відповідно до якого іпотекодержателю ОСОБА_4 передано в іпотеку двокімнатну квартиру загальною площею 50,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві спільної часткової власності належала позивачам (далі - квартира).
16 липня 2018 року ОСОБА_1 отримала вимогу від ОСОБА_4 про добровільне виселення з квартири, з якої вона дізналась про те, що 20 січня 2015 року за заявою ОСОБА_4 за реєстраційним номером 9792753 від 15 січня 2015 року державним реєстратором прийнято рішення індексний номер 18742336 про державну реєстрацію права власності на квартиру за іпотекоджержателем ОСОБА_4 , номер запису про право власності: 8444893.
Набуття права власності ОСОБА_4 на предмет іпотеки відбулось в позасудовому порядку на підставі відповідного застереження, що міститься у пункті 14 іпотечного договору від 29 травня 2013 року у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».
У порушення пункту 46 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 (у редакції від 01 січня 2015 року, що була чинна на час виникнення спірних відносин, далі - Порядок № 868) ОСОБА_4 до заяви про державну реєстрацію права власності від 15 січня 2015 року не додав завірені в установленому порядку копії письмових вимог про усунення порушень до боржника та іпотекодавців, а також докази надіслання таких вимог, їх отримання та завершення 30-денного строку з моменту отримання, зокрема, повідомлень про направлення рекомендованої (цінної) кореспонденції, фіскальних чеків про оплату послуг за направлення вказаної кореспонденції визначеним суб`єктам за належними адресами та ін. Натомість до заяви від 15 січня 2015 року, крім договору позики та договору іпотеки, укладених 29 травня 2013 року, було долучено копії виданих на підставі статті 84 Закону України «Про нотаріат» свідоцтв приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Соколова О. Є. від 22 липня 2014 року про передачу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 заяв від ОСОБА_4 , що містили відомості щодо вимоги про усунення порушення щодо виконання основного зобов`язання по поверненню суми позики за договором безпроцентної позики грошей від 29 травня 2013 року та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки будь-яким способом, який ОСОБА_4 обере на власний розсуд: через суд, шляхом вчинення виконавчого запису нотаріуса або шляхом позасудового врегулювання, що передбачає продаж предмету іпотеки від його імені третім особам або прийняття у його власність.
Зазначене вказує на те, що державний реєстратор порушив порядок здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та безпідставно прийняв рішення про державну реєстрацію права власності на передане позивачами в іпотеку майно за ОСОБА_4 , оскільки така реєстрація проведена за відсутності передбачених документів, лише на підставі свідоцтв нотаріуса від 22 липня 2014 року, які не є достатнім підтвердженням факту надіслання та отримання вимог про усунення порушень.
Зі змісту свідоцтв, виданих приватним нотаріусом Соколовим О. Є. 22 липня 2014 року, вбачається, що заяви від ОСОБА_6 про усунення порушень основного зобов`язання від 04 червня 2014 року передані 05 червня 2014 року шляхом відправлення поштою цінним листом зі зворотнім повідомленням та описом вкладення. Заява, адресована ОСОБА_1 , була вручена адресату, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Водночас заяви, адресовані ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , були повернуті на ім`я відправника у зв`язку із закінченням терміну зберігання, що свідчить про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не були належним чином повідомлені про порушення боргових зобов`язань та обов`язок усунути допущені порушення не менш ніж за 30 днів до вчинення звернення стягнення.
Наведені обставини свідчать про порушення ОСОБА_4 процедури звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки при переході права власності порушено вимоги статей 33, 35 Закону України «Про іпотеку», ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_3 не отримували від ОСОБА_4 жодних вимог про виконання порушеного зобов`язання за договором позики у не менш ніж 30-ти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги, отже не були обізнані про наміри ОСОБА_4 звернути стягнення на передане в іпотеку майно.
Крім того, зі сторони іпотекодержателя ОСОБА_4 наявні порушення умов договору іпотеки від 29 травня 2013 року та Закону України «Про іпотеку» щодо проведення оцінки предмета іпотеки, оскільки оцінка предмету іпотеки на момент переходу права власності до ОСОБА_4 (станом на 15 січня 2015 року) не проводилась. Таким чином, державна реєстрація за ОСОБА_4 права власності на квартиру проведена державним реєстратором без дотримання положень статей 9 та 15 Закону України «Про іпотеку».
Позивачі просили суд:
визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 18742336 від 20 січня 2015 року, згідно з яким право приватної власності на нерухоме майно -квартиру (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 70327280000) було зареєстровано за ОСОБА_4
скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 8444893, внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно державним реєстратором;
поновити запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на квартиру (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 70327280000) за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в рівних частках за кожним;
судові витрати стягнути з відповідачів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 25 липня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , державного реєстратора про визнання протиправним та скасування рішення та запису державного реєстратора про реєстрацію права власності задоволено частково.
Сервіси для юристів