Постанова ВССУ від 20.05.2026 року у справі №308/12880/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 року

м. Київ

справа № 308/12880/25

провадження № 61-983св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Ситнік О. М.

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Фаловської І. М.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського апеляційного суду від 16 грудня 2025 року в складі колегії суддів Мацунича М. В., Джуги С. Д., Кожух О. А.

в справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Великоберезнянська лікарня» Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства «Великоберезнянська лікарня Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району Закарпатської області» (далі - КНП «Великоберезнянська лікарня») про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

23 жовтня 2025 року рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 жовтня 2025 року, яка ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 25 листопада 2025 року залишена без руху для сплати судового збору в розмірі 1 816,80 грн. Ухвала мотивована тим, що позивач звільнений від сплати судового збору в частині позовних вимог, які стосуються поновлення на роботі. Проте законом не передбачено звільнення від сплати судового збору за вимогою про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення.

16 грудня 2025 року ухвалою Закарпатського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 жовтня 2025 року визнано неподаною та повернуто заявнику з підстав несплати судового збору.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що недоліки апеляційної скарги ОСОБА_1 не усунуто, а саме - позивачем не сплачено судовий збір у визначеному судом розмірі, тому скаргу слід визнати неподаною та повернути заявнику.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

15 січня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Закарпатського апеляційного суду

від 16 грудня 2025 року, в якій просить її скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Вимога про скасування наказу про звільнення нерозривно пов`язана з вимогою про поновлення на роботі. Лише у випадку визнання судом звільнення незаконним працівник підлягає поновленню на роботі. Поновлення є наслідком визнання наказу недійсним, адже якщо наказ законний, підстав для поновлення немає. Вимагаючи від нього сплати судового збору за вимогу про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, апеляційний суд обмежив доступ до правосуддя та допустив порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція).

Позиція інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Позиція Верховного Суду

Касаційне провадження в справі відкрито з підстав, передбачених частиною другою статті 389 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.