Постанова ВССУ від 19.06.2026 року у справі №705/3924/24

Постанова

Іменем України

19 червня 2026 року

м. Київ

Справа № 705/3924/24

Провадження № 61-12615св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду - головуючого судді Крата В. І., судді-доповідача Гудими Д. А., суддів Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. - розглянув у порядку письмового провадження справу,

учасниками якої є:

позивачка - ОСОБА_1 (далі - позивачка),

відповідач- ОСОБА_2 (далі - відповідач),

про стягнення аліментів

за касаційною скаргою ОСОБА_3 (далі - скаржниця)

на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року про закриття апеляційного провадження, яку постановила колегія суддів у складі Фетісової Т. Л., Сіренко Ю. В., Гончар Н. І., за апеляційною скаргою скаржниці на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 8 липня 2024 року.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

(1) Вступ

1. Суд першої інстанції розглянув справу за позовом матері про утримання батьком двох їхніх малолітніх дітей і стягнув на користь позивачки аліменти. Це рішення оскаржила особа, яка не є учасницею справи, але має інше чинне рішення суду про стягнення з батька аліментів на їхню зі скаржницею дитину. Апеляційний суд відкрив апеляційне провадження, а невдовзі закрив. Мотивував тим, що суд першої інстанції не вирішував питання про права, свободи, інтереси й обов`язки скаржниці.

2. Вона із закриттям апеляційного провадження не погодилася. Подала касаційну скаргу. Стверджувала, зокрема, що апеляційний суд помилково не звернув увагу на те, що скаржницю треба було залучити до участі у справі, бо суд першої інстанції стягнув із відповідача аліменти на його дітей із позивачкою, не врахувавши примусове виконання іншого судового рішення - про стягнення аліментів з тієї ж особи на користь іншої дитини.

3. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду мав відповісти на питання про те, чи стосується рішення суду першої інстанції про стягнення аліментів на дітей прав та обов`язків особи, яка не брала участі у цій справі, але стягує з того самого відповідача (боржника) утримання за іншим судовим рішенням.Вирішив, що стосується, бо суд першої інстанції розглядав спір про стягнення аліментів на дітей позивачки за наявності на той час чинного судового рішення в іншій справі про стягнення аліментів з того ж відповідача на дитину скаржниці. Тому Верховний Суд скасував ухвалу апеляційного суду про закриття апеляційного провадження та передав справу цьому суду для продовження розгляду.

(2) Зміст позовної заяви

4. У вересні 2024 року позивачка звернулася до суду з позовом, у якому просила: (1) стягувати щомісячно з відповідача на її користь аліменти на доньку - ОСОБА_4 (далі - донька) - у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; (2) стягувати щомісячно з відповідача на користь позивачки аліменти на сина - ОСОБА_5 (далі - син) - у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мотивувала вимоги так:

4.1. Вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем із 7 серпня 2009 року.

4.2. У період подружнього життя у них народилися діти: ІНФОРМАЦІЯ_1 - донька, а ІНФОРМАЦІЯ_2 - син;

4.3. Із 24 лютого 2022 року відповідач не має можливості спільно проживати з родиною та брати участь у вихованні дітей через службу в Збройних Силах України. Тому треба стягнути гарантований розмір коштів на утримання дітей до досягнення ними повноліття.

(3) Зміст провадження у судах попередніх інстанцій

5. 8 липня 2024 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області ухвалив рішення, згідно з яким задовольнив позов.

6. 6 серпня 2024 року скаржниця, яка не брала участі у розгляді справи та вважала, що суд першої інстанції вирішив питання про її права й обов`язки, подала апеляційну скаргу на його рішення.

7. 12 серпня 2024 року Черкаський апеляційний суд постановив ухвалу, згідно з якою відкрив апеляційне провадження за цією скаргою.

8. 10 вересня 2024 року апеляційний суд постановив ухвалу, згідно з якою закрив вказане провадження. Мотивував так:

8.1. Суд першої інстанції у мотивувальній чи резолютивній частинах рішення не оцінив право доньки скаржниці на матеріальне утримання від відповідача.

8.2. Відповідач під час розгляду справи визнав позов повністю, не вказав суду про наявність у нього ще одного утриманця. Тому сплату аліментів на користь скаржниці за іншим судовим рішенням суд не оцінював.