ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2026 року
м. Київ
справа № 755/12185/19
провадження № 61-445св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Черняк Ю. В. (суддя - доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 ,
відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Марчук Катерина Володимирівна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Данилова Юрія Валентиновича, на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 25 лютого 2025 року, ухвалене у складі судді Хромової О. О., та постанову Київського апеляційного суду від 01 грудня 2025 року, ухвалену в складі колегії суддів: Лапчевської О. Ф., Березовенко Р. В., Мостової Г. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
Улипні 2019 року ОСОБА_1 , правонаступником якого є ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Марчук К. В. (далі - приватний нотаріус Марчук К. В.), про визнання недійсними довіреності, договору купівлі-продажу земельної ділянки, визнання права власності на земельну ділянку та відшкодування моральної шкоди.
Позов обґрунтовано тим, що йому ( ОСОБА_1 ) належить на праві власності на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 11 вересня 2012 року серії ЯЖ № 047038 земельна ділянка площею 0,0502 га, кадастровий номер 8000000000:66:148:0141, яка розташована на АДРЕСА_1 . На земельній ділянці знаходиться садовий будинок, загальною площею 112,8 кв. м, який належить на праві власності також йому ( ОСОБА_1 ).
Зазначав, що він є пенсіонером та отримує мінімальну пенсію. З 2016 року почав виписувати журнал «Клуб сімейного дозвілля», в кожному випуску якого містилася інформація про різноманітні акції, зокрема, щодо виграшу дороговартісних подарунків (квартира, автомобіль та ін.) за придбання книг клубу. Захопившись ідеєю виграшу, він почав постійно замовляти книги, грошей на придбання яких не вистачало, а тому він позичав кошти у свого сусіда ОСОБА_3 , з яким перебував у хороших стосунках.
Навесні 2015 року він вчергове попросив у ОСОБА_3 кошти в борг, хоча вже мав перед ним непогашену заборгованість, точну суму якої не пам`ятає. Відповідач погодився надати йому позику, запропонувавши підписати договір застави, на що він (позивач) погодився.
20 травня 2015 року він поїхав разом з ОСОБА_3 та його сином ОСОБА_4 до приватного нотаріуса Марчук К. В. , надав останній свій паспорт, ідентифікаційний код та державний акт на земельну ділянку.
Він підписав документи, надані нотаріусом, не ознайомившись з ними, оскільки довіряв ОСОБА_3 . Нотаріус, у свою чергу, не роз`яснила йому зміст цих документів. Після цього, він отримав чергову суму коштів від відповідача, яка була необхідна йому для придбання книг.
У травні 2018 року його дочці ОСОБА_2 випадково стало відомо, що земельна ділянка площею 0,0502 га, кадастровий номер 8000000000:66:148:0141, розташована на АДРЕСА_1 , зареєстрована на праві власності за ОСОБА_4 .
Після цього ОСОБА_1 розповів дочці про події, які відбулися в травні 2015 року, однак, пояснити, які саме нотаріальні дії були ним вчинені, не зміг.
Звернувшись до нотаріуса, вони з дочкою отримали копію довіреності, якою він нібито уповноважував ОСОБА_3 та/або його сина ОСОБА_4 як разом, так і окремо кожного, користуватися та розпоряджатися, у тому числі, подарувати ОСОБА_6 , вищевказану земельну ділянку. Крім того, нотаріус надала їм копію договору купівлі-продажу цієї ж земельної ділянки від 30 вересня 2016 року, відповідно до якого власником земельної ділянки є ОСОБА_4 .
Вважав, що вчинення довіреності та договору купівлі-продажу земельної ділянки відбулося поза його волею, фактично він проживає у будинку, що знаходиться на земельній ділянці, яка йому не належить ще з 2016 року. Тобто, відповідачі, шляхом обману, змусили його підписати довіреність, якою він уповноважив їх користуватися та розпоряджатися належним йому майном, запевнивши при цьому, що така довіреність є лише гарантією погашення ним боргу. У подальшому відповідачі вчинили від його імені правочин, навіть не повідомивши про це та не передавши кошти за відчуження земельної ділянки в розмірі 127 799,00 грн, як обумовлено умовами договору, що свідчить про вчинення відповідачами шахрайських дій, шляхом заволодіння чужим майном у незаконний спосіб.
На підставі викладеного та керуючись положеннями статей 16, 203, 215, 216, 230 і 236 ЦК України, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати недійсною довіреність від 20 травня 2015 року, посвідчену приватним нотаріусом Марчук К. В., зареєстровану в реєстрі за № 439;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:66:148:0141 від 30 вересня 2016 року, укладений ОСОБА_1 , від імені якого діяв ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Марчук К. В., зареєстрований в реєстрі за № 802, із застосуванням наслідків його недійсності;
- визнати право власності на земельну ділянку площею 0,0502 га, кадастровий номер 8000000000:66:148:0141, яка розташована на АДРЕСА_1
Сервіси для юристів