Постанова ВССУ від 19.05.2026 року у справі №615/2266/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 року

м. Київ

справа № 615/2266/24

провадження № 61-10821св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М.,

Фаловської І. М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 25 березня 2025 року у складі судді Коваленко А. В. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 29 липня 2025 року у складі суддів Мамонової О. Є., Висоцької Н. В., Онищенко О. І.

у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області, Харківської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Харківській області про відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області (далі- ГУ ДКСУ у Харківській області), Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - ГУ НП в Харківській області), Харківської обласної прокуратури, в якому просив стягнути з Державного бюджету держави України на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 792 000,00 грн, 107 900,00 грн витрат на правничу допомогу в кримінальній справі.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що відомості про кримінальне правопорушення за фактом загибелі людини на виробництві були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013220390000006

від 25 березня 2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 367 КК України. 27 червня 2013 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного правопорушення.

Позивач зазначав, що 25 листопада 2020 року Валківським районним судом Харківської області ухвалено виправдовувальний вирок відносно нього, який залишений без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 14 грудня 2021 року. Він перебував під слідством і судом з 27 червня 2013 року по 14 грудня 2021 року, тобто протягом восьми років і трьох місяців (99 місяців).

Указував, що більше восьми років він був змушений відчувати себе вкрай некомфортно, був порушений його звичний уклад життя. Він глибоко переживав, що колеги по роботі сприймають його як обвинуваченого, винного в загибелі людини на виробництві. Керівництво фактично змусило

ОСОБА_1 подати заяву про звільнення за власним бажанням, що остаточно і кардинально завдало йому болючого удару з моральної точки зору.

Звертав увагу суду на те, що з самого початку притягнення до кримінальної відповідальності він тримав чітку позицію щодо невинуватості, він був впевнений, що зможе довести у законний спосіб свою невинуватість, але багаторічний термін провадження завдавав йому нестерпних душевних страждань.

Все це свідчать про протиправність і незаконність дій правоохоронних органів, що в свою чергу є причинно-наслідковим зв`язком із погіршенням його здоров`я, надмірним хвилюванням, стресом, приниженням честі та гідності усієї його родини. На емоційно-психологічний стан також вплинули потреба перебувати в залі судових засідань, очікувати результату судового провадження. Був порушений нормальний, соціальний та побутовий ритм життя позивача, постійні допити негативно вплинули на здоров`я як фізичне, так і психологічне, адже допити, та інші слідчі дії спричиняли постійний стрес та страх, що його обвинувачують в тому, чого він не робив.

Завдану незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури моральну шкоду оцінив у 792 000 грн (мінімальний розмір заробітної плати 8 000 грн х 99 місяців).

Зазначав, що окрім моральної шкоди поніс і майнову шкоду у вигляді витрат, пов`язаних з оплатою діяльності адвоката у кримінальному провадженні, що становить 107 900 грн.

Короткий зміст рішень суду першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області

від 25 березня 2025 року, яке залишено без змін постановою Чергінівського апеляційного суду від 29 липня 2025 року, позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди та витрат на правничу допомогу у кримінальному провадженні задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої йому незаконним притягненням

до кримінальної відповідальності, 792 000,00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1

53 950,00 грн витрат на правову допомогу під час здійснення кримінального провадження.

Визначаючи розмір відшкодування заподіяної моральної шкоди позивачу у сумі 792 000,00 грн, суди виходили з того, що розмір відшкодування слід розраховувати враховуючи встановлений законодавством розмір мінімальної заробітної плати на момент розгляду справи судом, за кожен місяць перебування під слідством та судом та керувалися Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», де мінімальна заробітна плата встановлена в розмірі 8 000 грн.