ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 травня 2026 року
м. Київ
справа № 605/461/24
провадження № 61-7654св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Фаловської І. М.
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Луцишиної Ганни Михайлівни на рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 03 лютого 2025 року в складі судді Горуц Р. О. та постанову Тернопільського апеляційного суду від 13 травня 2025 року в складі судді Гірського Б. О., Хоми М. В., Костіва О. З.
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно та
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2024 року ОСОБА_4 звернулась до суду із вказаним позовом, у якому просила визнати відповідачів такими, що втратили право на частку в майні колишнього колгоспного двору, а саме в житловому будинку з господарськими будівлями в АДРЕСА_1 та визнати за нею в порядку спадкування за заповітом право власності на вказане нерухоме майно, після смерті матері ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
03 лютого 2025 року рішенням Підгаєцького районного суду Тернопільської області позов задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно за заповітом, у вигляді 1/4 частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель у АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
13 травня 2025 року постановою Тернопільського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.Рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 03 лютого 2025 року залишено без змін.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині визнання відповідачів такими, що втратили право на частку в майні колишнього колгоспного двору, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, керувався тим, що сам собою факт визнання відповідачами тієї обставини, що вони більше трьох років підряд до 15 квітня 1991 року не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору, не є достатньою підставою для задоволення вказаної вимоги, оскільки матеріалами справи вказана обставина не підтверджується.
Задовольняючи частково позовні вимоги про визнання права власності, суд вважав, що наявні підстави визнати за нею право власності на спадкове майно за заповітом у вигляді 1/4 частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель у АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки нерухоме майно належить чотирьом членам колгоспного двору, а розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
18 червня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Луцишина Г. М. засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Підгаєцького районного суду Тернопільської області від 03 лютого 2025 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 13 травня 2025 року, в якій просить їх змінити в мотивувальних та резолютивних частинах шляхом задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що в цій справі учасниками не оспорюється факт втрати відповідачами права на частку в майні колгоспного двору, відповідачі стверджують, що більше трьох років не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства колгоспного двору, і не заперечують щоб право власності на спірний житловий будинок зареєструвала за собою їх сестра.Така обставина не підлягала доказуванню.
Уматеріалах справи містяться архівні витяги з погосподарських книг с. Носів Підгаєцького р-ну Тернопільської обл., якими підтверджується перебування на погосподарському обліку, тобто реєстрація місця проживання певних осіб у житловому будинку, проте такі архівні витяги не є доказом того, що саме всі зареєстровані особи брали активну участь своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору.
Суд апеляційної інстанції звернув увагу, що правильне застосування судами норм статей 120, 123 Цивільного кодексу Української Радянської Соціалістичної Республіки в редакції 1963 року (далі - ЦК УРСР) передбачає з`ясування питання про віднесення будинку до відповідної суспільної групи господарств. Такий правовий висновок викладений впостанові Верховного Суду України від 18 листопада 2015 року всправі № 6-350цс15. Однак у вказаній постанові Верховного Суду України немає правових висновків щодо застосування норм матеріального права статті 126 ЦК УРСР, згідно з якоюпрацездатний член колгоспного двору втрачає право на частку в майні двору, якщо він не менше трьох років підряд не брав участі своєнапрацею і коштами у веденні спільного господарства двору.
Позиція інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в сім`ї: батька - ОСОБА_6 та матері - ОСОБА_5 .
26 червня 1998 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб із ОСОБА_7 , у зв`язку з чим змінила прізвище із дошлюбного « ОСОБА_1 » на прізвище чоловіка « ОСОБА_1 ».
Сервіси для юристів