Постанова ВССУ від 18.06.2026 року у справі №466/4655/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2026 року

м. Київ

справа № 466/4655/25

провадження № 61-3900св26

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя - доповідач), Сакари Н. Ю., Сердюка В. В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ;

відповідачі : ОСОБА_2 , приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Білецький Ігор Миронович;

третя особа - ОСОБА_3 ;

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького Ігоря Мироновича, в інтересах якого діє адвокат Кусий Андрій Васильович, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 06 листопада 2025 року у складі судді Невойта П. С., та постанову Львівського апеляційного суду від 12 березня 2026 року у складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р., Шандри М. М.

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до

ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І. М., третя особа - ОСОБА_3 про визнання недійсними результатів аукціону.

Короткий зміст судових рішень

05 листопада 2025 року через систему «Електронний суд» від представника позивача адвоката Ганусяка О. І., надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

У судовому засіданні присутні представники відповідачів не заперечували щодо задоволення такого клопотання. Представник відповідача - приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М. адвокат Кусий А. В. просив вирішити питання про стягнення з позивача на його користь 30000 гривень судових витрат, оскільки позов має ознаки завідомо безпідставного та ознаки зловживання правом, та переслідує мету перешкодити виконанню іншого судового рішення.

06 листопада 2025 року представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Коцюбинська Л. С. подала заяву про стягнення із позивача понесених витрат на послуги адвоката, розмір яких складає 41 000, 00 грн, що підтверджується договором про надання правничої допомоги від 28 травня 2025 року та протоколами до договору про надання правничої допомоги. З вказаних підстав просила покласти такі витрати на позивача.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 06 листопада

2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду. У задоволенні заяви представника приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І. М. - адвоката Кусого А. В. та представника ОСОБА_2 - адвоката Коцюбинської Л. С. про стягнення витрат на правову допомогу відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного суду від 12 березня 2026 року апеляційні скарги представника ОСОБА_2 - адвоката Коцюбинської Л. С. та представника приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І. М. - адвоката Кусого А. В. залишено без задоволення. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 06 листопада 2025 року залишено без змін.

Відмовляючи у задоволенні заяв представників відповідачів про стягнення витрат на правову допомогу, суд першої інстанції виходив із того, що сам по собі факт залишення позовної заяви без розгляду за заявою позивача не може бути підставою для задоволення вимог відповідачів про компенсацію здійснених ними витрати на професійну правничу допомогу, оскільки жодних негативних наслідків на стадії підготовчого провадження відповідачі не понесли, а матеріалами справи не доведено необґрунтованих дій позивача при розгляді даної справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

24 березня 2026 року через підсистему Електронний суд представник приватного виконавця Білецького І. М. - адвокат Кусий А. В., подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шевченківського районного суду м. Львова від 06 листопада 2025 року та постанову Львівського апеляційного суду від 12 березня 2026 року у справі № 466/4655/25.

Відповідно до абзацу шостого пункту четвертого частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Заявник вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права при вирішенні питання про залишення позову без розгляду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції