ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 травня 2026 року
м. Київ
справа № 645/1912/24
провадження № 61-2385св26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2 ,
суб`єкт оскарження - старший державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговська-Харітонова Яніна Олексіївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговської-Харітонової Яніни Олексіївни, подану представником Вірченком Юрієм Миколайовичем , на ухвалу Немишлянського районного суду міста Харкова у складі судді Феленко Ю. В. від 11 вересня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду у складі колегії суддів: Маміної О. В., Мальованого Ю. М., Тичкової О. Ю., від 03 лютого 2026 рокуі ухвалив таку постанову.
Короткий зміст заявлених вимог
1. У квітні 2024 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітньої
ОСОБА_2 , звернулася до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговської-Харітонової Я. О. стосовно повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.
2. Свої вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що заочним рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 25 листопада 2024 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , які також діють в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 , до держави російської федерації, в особі посольства російської федерації в Україні про стягнення моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з держави російська федерація на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , які діють в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 , моральну шкоду у розмірі 500 000 грн; стягнуто з держави російська федерація на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 500 000 грн; стягнуто з держави російська федерація на користь ОСОБА_4 моральну шкоду у розмірі
500 000 грн.
3. Після набрання рішенням законної сили, було видано виконавчі листи у справі, які були направлені до державної виконавчої служби. Повідомленням старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговської-Харітонової Я. О. про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 22 липня 2025 року № 78670529/20.1/13, з посиланням на пункт 6 частини четвертої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», стягувачу повернуто виконавчий лист, чим порушені права малолітньої дочки стягувачів ОСОБА_2 .
4. Скаржниця, вважаючи такі дії державного виконавця неправомірними, просила суд скасувати повідомлення старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговської-Харітонової Я. О. про повернення виконавчого листа № 645/1912/24, виданого 12 червня 2025 року Фрунзенським районним судом м. Харкова, стягувачу без прийняття до виконання від 22 липня 2025 року.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
5. Ухвалою Немишлянського районного суду м. Харкова від 11 вересня
2025 року визнано дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення повідомлення від 22 липня 2025 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання за виконавчим листом № 645/1912/24, виданим 12 червня 2025 року Фрунзенським районним судом м. Харкова неправомірними. Зобов`язано державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повторно вирішити питання про відкриття виконавчого провадження з врахуванням доводів, викладених у мотивувальній частині цієї ухвали. В іншій частині скарги відмовлено.
6. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що виконавчий лист містив всі реквізити, зокрема і щодо стягувача та боржника. У виконавчому листі зазначено, що стягувачем є малолітня ОСОБА_2 , в інтересах якої діють ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Таким чином, стягувач у виконавчому листі № 645/1912/24 від 12 червня 2025 року зазначений відповідно до вимог частини другої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження». Повернення виконавчих документів з підстав, вказаних державним виконавцем, визнається формалізмом, який не сприяє забезпеченню ефективного виконання судових рішень на практиці та фактично призводить до затягування виконання, що порушує право на ефективний судовий захист і створює передумови для порушення з боку України вимог статей 6, 13 Конвенції про захист людських прав і фундаментальних свобод, а також у певних випадках статті 1 Першого протоколу до цієї Конвенції.
7. Також суд першої інстанції зазначив, що не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1 про скасування повідомлення державного виконавця
від 22 липня 2025 року про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, оскільки за своєю правовою природою повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу є формою супровідного (інформативного) листа, за допомогою якого інформують адресата про здійснення певної дії та надсилання йому документів, що додаються до цього листа, і не є ні нормативно-правовим актом, ні правовим актом індивідуальної дії. Тобто повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу не може бути предметом оскарження.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
8. Постановою Харківського апеляційного суду від 03 лютого 2026 року апеляційну скаргу старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговської-Харітонової Я. О. залишено без задоволення, а ухвалу Немишлянського районного суду м. Харкова від 11 вересня 2025 року - без змін.
9. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про те, що державним виконавцем неправомірно було 22 липня 2025 року повернуто стягувачу виконавчий лист без прийняття його до виконання. Стягувач у виконавчому листі № 645/1912/24 від 12 червня 2025 року зазначений з дотриманням вимог частини другої статті 4 Закону України «Про виконавче провадження».
Узагальнені доводи касаційної скарги
10. 25 лютого 2026 року через підсистему «Електронний суд» старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Пироговська-Харітонова Я. О. звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Немишлянського районного суду міста Харкова
Сервіси для юристів