Постанова
Іменем України
18 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 932/1433/24
провадження № 61-15586св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючий - Крат В. І. (суддя-доповідач),
судді: Гудима Д. А., Дундар І. О., Краснощоков Є. В., Пархоменко П. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 листопада 2024 року в складі судді: Куцевола В. В. та постанову Дніпровського апеляційного суду від 17 листопада 2025 року в складі колегії: Агєєва О. В., Гапонова А. В., Новікової Г. В.,
Історія справи
Короткий зміст позову
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про захист прав споживачів.
Позов мотивований тим, що позивачем на початку 2021 року з метою отримання заробітку з продажу акцій за допомогою компанії «Траст Макві Кепітал», ним було встановлено на його мобільному телефоні програму для віддаленого доступу «AnyDesk», завдяки чому вказана компанія отримала доступ до його особистого кабінету в системі інтернет-банкінгу «Raiffeisen Online».
З метою виведення коштів з торгового рахунку, за переконанням представників компанії «Траст Макві Кепітал» та за допомогою програми «AnyDesk», представниками вказаної компанії, 29 червня 2021 року було проведено платіж з його рахунку у сумі 20 007 грн, з призначенням платежу - за інформаційну послугу.
З огляду на те, що вказані кошти було перераховано на рахунок ФОП ОСОБА_2 , а не на рахунок компанії «Траст Макві Кепітал», а також виходячи з інформації наявної в мережі Інтернет щодо шахрайських схем вказаної компанії, позивач вважає наявними в діях відповідача ознаки нечесної підприємницької діяльності, оскільки згоди на перерахування коштів на рахунок останньої ним не надавалось і жодних послуг не отримувалось, а тому позивач звернувся до суду з цим позовом про захист прав споживача.
Між позивачем та відповідачем не існувало будь-яких домовленостей (правочинів, договорів тощо), а тому позивач вважав, що належним способом захисту його порушених прав є застосування наслідків недійсності правочину здійсненого з використанням нечесної підприємницької діяльності.
ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2
кошти в сумі 20 007 грн;
інфляційні втрати - 7 526,25 грн;
3% річних - 1 504,64 грн;
грошову компенсацію моральної шкоди - 10 003,50 грн.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 21 листопада 2024 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що:
з огляду на те, що позивач, виходячи із суті заявлених вимог, прагне до повернення коштів від особи, які за його твердження ним не перераховувались та з якою останній не був у будь-яких договірних відносинах і будь-яких послуг від останньої не отримував, обраний ОСОБА_1 спосіб захисту з посиланням на приписи статті 215 ЦК України та Закон України «Про захист прав споживачів» є неналежним способом захисту, оскільки в розумінні вказаних приписів Закону відсутні підстави вважати знаходження сторін у договірних правовідносинах та набуття позивачем статусу споживача;
належним способом захисту права позивача буде звернення до суду з позовом про стягнення коштів за механізмом встановленим статтею 1212 ЦК України.
Сервіси для юристів