Постанова ВССУ від 18.02.2026 року у справі №446/1044/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 року

м. Київ

справа № 446/1044/24

провадження № 61-13434св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів:Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

третя особа - приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Робак Лариса Андріївна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якого діє представник - адвокат Мидзка Роман Володимирович, на постанову Львівського апеляційного суду від 02 жовтня 2025 року та ухвалу Львівського апеляційного суду від 20 жовтня 2025 року у складі колегії суддів:Копняк С. М.,Бойко С. М., Ніткевича А. В.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2024 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Львівського районного нотаріального округу Робак Л. А., про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позову посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_6 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 - його батько ОСОБА_10 .

Після їх смерті відкрилася спадщина.

Заповіту на випадок своєї смерті батьки не складали.

Позивач пояснив, що спадкоємцями за законом першої черги після смерті батьків є він та його рідний брат ОСОБА_3 (відповідач у справі).

27 вересня 2023 року, з метою реалізації своїх спадкових прав, він звернувся до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, проте йому було відмовлено з тих підстав, що спадкове майно вже зареєстроване за іншим спадкоємцем - ОСОБА_3 .

Позивач вказує, що шестимісячний строк для подання заяв про прийняття спадщини після смерті батьків пропущений ним з поважних причин, зокрема через те, що він з 2007 року проживає та працює в Іспанії. У зв`язку зі смертю матері, а згодом і батька, йому було надано лише по три вихідні дні, тому після похорон він одразу вимушений був повертатися до Іспанії. Після смерті батьків він в Україні більше не знаходився.

Крім того, як зазначає позивач, з 14 лютого 2020 року на території Іспанії (а на території України з 14 березня 2020 року) було введено надзвичайний стан через гостру респіраторну хворобу Covid-19, що передбачало закриття пунктів пропуску через державний кордон, а також призупинення консульського прийому громадян з 16 березня 2020 року.

Також стверджує, що у нього було діагностовано гіпертонічний криз, у зв`язку із чим він з 06 березня 2021 року по 15 березня 2021 року перебував на стаціонарному лікуванні, а до 30 квітня 2021 року стан його здоров`я не дозволяв йому пересуватися без стороннього догляду.

Вказує, що 30 грудня 2021 року у нього був діагностований Covid-19, через що 07 січня 2022 року він звертався за невідкладною медичною допомогою і перебував на лікарняному до 11 січня 2022 року.

У подальшому, починаючи з 24 лютого 2022 року, повітряний простір над Україною був закритий і всі рейси були скасовані у зв`язку із запровадженням в Україні воєнного стану.

У березні 2023 року позивач потрапив до лікарні із діагнозом гостра глаукома правого ока і 05 червня 2023 року переніс оперативне втручання та тривалий час продовжував лікування в Іспанії.

Зазначає, що наведені обставини унеможливили вчасне його звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батьків.