ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 лютого 2026 року
м. Київ
справа № 161/22283/24
провадження № 61-10905св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
третя особа: приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Волинської області Ариванюк Наталія Анатоліївна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Луцького міського нотаріального округу Волинської області Ариванюк Наталія Анатоліївна, про визнання договорів недійсними та витребування майна
за касаційною скаргою адвоката Булат Юлії Василівни як представника ОСОБА_2 на постанову Волинського апеляційного суду від 23 липня 2025 року у складі колегії суддів: Матвійчук Л. В., Федонюк С. Ю., Шевчука І. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати недійсними договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 09 січня 2024 року між ОСОБА_2 від його імені та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Ариванюк Н. А.; визнати недійсним договір дарування від 09 січня 2024 року серії та номер 64, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області Ариванюк Н. А.; витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 . загальною площею 67,7 кв. м.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 посилався на те, що 22 грудня 2020 року він придбав квартиру АДРЕСА_2 .
З 2005 року позивач фактично проживає в США, у зв`язку із чим періодично видавав генеральні доручення на представництво його інтересів, зокрема, батькові ОСОБА_4 , який помер у 2021 році. З 2018 року позивач підтримував стосунки з ОСОБА_2 , і ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_5 . Зважаючи на хороші стосунки і наявність спільної дитини, наступні довіреності на представництво своїх інтересів він видав ОСОБА_2 .
Із січня 2023 року відносини з ОСОБА_2 погіршились.
В листопаді 2024 року ОСОБА_1 стало відомо, що 09 січня 2024 року ОСОБА_2 уклала зі своїм братом ОСОБА_3 фіктивний договір купівлі-продажу, за яким той набув право власності на спірну квартиру. Проте того ж дня, через 40 хвилин ОСОБА_3 подарував квартиру ОСОБА_2 . При цьому позивач як власник квартири жодної згоди на продаж квартири не давав, її відчуження відбулося шляхом укладення фіктивних договорів.
Представник вчинив правочин не в інтересах довірителя, а у свої власних, що суперечить статті 238 ЦК України.
Сукупність обставин у цій справі свідчить про наявність зловмисної домовленості відповідачів і переслідування власник інтересів ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Луцький міськрайонний суд Волинської області рішенням від 15 травня 2025 року в задоволенні позову відмовив.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позивач не довів, що ОСОБА_2 діяла всупереч волі довірителя або не в його інтересах. На день укладення спірного договору купівлі-продажу довіреність була чинною, а сам факт придбання квартири братом відповідача не свідчить про те, що ОСОБА_2 діяла у власних інтересах та всупереч волі позивача як довірителя.
ОСОБА_3 придбав квартиру за договором купівлі-продажу, який відповідає вимогам законодавства, сплатив кошти за квартиру, належним чином зареєстрував право власності і, відповідно, мав право розпоряджатися нерухомістю на власний розсуд.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Сервіси для юристів