ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 760/18077/24
провадження № 61-10765св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Київський міський центр зайнятості,
третя особа - ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру зайнятості, третя особа - ОСОБА_2 , про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 12 лютого 2025 року у складі судді Українця В. В. та постанову Київського апеляційного суду від 12 червня 2025 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просила поновити її на посаді начальника Центрального управління Київського міського центру зайнятості (КМЦЗ) з 08 липня 2024 року; стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08 липня 2024 року до дня ухвалення рішення суду та моральну шкоду в сумі 100 000,00 грн.
Як на обґрунтування заявлених вимог позивач посилалася на те, що з лютого 2023 року працювала у Київському міському центрі зайнятості на посаді начальника Центрального управління. Наказом Київського міського центру зайнятості від 02 липня 2024 року № 210-к її звільнено з посади на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України. Позивач мала переважне право залишення на роботі оскільки має більш високу кваліфікацію, продуктивність праці та тривалий стаж роботи. У системі соціального захисту і працевлаштування населення вона працювала з 22 вересня 1992 року, неодноразово проходила курси підвищення кваліфікації, з 19 жовтня 2001 року працює на керівних посадах, має 11 ранг державного службовця, неодноразово нагороджувалась відзнаками за сумлінну працю.
Відповідач не запропонував позивачу вакантних посад. Водночас за період із січня до травня 2024 року відповідач чотири рази змінював штатний розпис, було створено нову філію Київського міського центру «Кар`єрний центр», уведено 23 нових посади.
Вона є членом профспілкового комітету, проте відповідач не отримував згоди профспілкового комітету на її звільнення, що під час воєнного стану є обов`язковою умовою для звільнення працівника. Її примусили написати заяву про те, що вона добровільно виходить з профспілки, проте збори не проводились у зв`язку з воєнним станом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Солом`янський районний суд м. Києва рішенням від 12 лютого 2025 року в задоволенні позову відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що звільнення позивача відбулось із дотриманням норм трудового законодавства. Позивач не надала доказів наявності вакансій у відповідача за відповідною професією чи спеціальністю.
Короткий зміст постанови суду апеляційного суду
Київський апеляційний суд постановою від 12 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 12 лютого 2025 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована законністю й обґрунтованістю рішення суду першої інстанції.
Наказ про звільнення позивача є правомірним. Вакансії, які були наявні у Київському міському центрі зайнятості у період з 07 травня до 08 липня 2024 року були тимчасовими посадами - на період відпустки основного працівника по догляду за дитиною, тому не були вакантними.
ОСОБА_1 не є членом первинної профспілкової організації.
Сервіси для юристів