ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 754/12559/24
провадження № 61-1880св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - П`ята Київська державна нотаріальна контора,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2024 року в складі судді Галась І. А. та постанову Київського апеляційного суду від 16 січня 2025 року в складі колегії суддів: Невідомої Т. О., Нежури В. А., Соколової В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою, у якій просив установити юридичний факт про те, що комора в підвалі, площею 9 кв.м, є невід`ємною складовою частиною квартири АДРЕСА_1 та була передана у власність померлому ОСОБА_2 за договором дарування від 13 листопада 1993 року № 3-2417, посвідченим 3-ю Львівською державною нотаріальною конторою.
Свої вимоги мотивував тим, що він є спадкоємцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1 , яка належала померлому на підставі договору дарування № 3-2417 від 13 листопада 1993 року.
Згідно з технічним паспортом на цю квартиру від 28 квітня 1993 року, квартира складається з житлової кімнати площею 15,3 кв.м, кухні, туалету та комори в підвалі площею 9,0 кв.м.
28 лютого 2024 року він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Однак постановою від 28 лютого 2024 року йому відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру через відсутність у договорі дарування запису про комору в підвалі площею 9,0 кв.м як складової частини квартири.
Вважав, що при укладенні договору дарування № 3-2417 від 13 листопада 1993 року, на підставі якого спадкодавець набув право власності на квартиру, була допущена описка, а саме в договорі не зазначено комору як складову квартири. У зв`язку з цим він не може оформити спадщину та розпоряджатися своїм майном, що стало підставою для звернення до суду з цією заявою.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2024 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 16 січня 2025 року, відмовлено у відкритті провадження у справі.
Суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що із заяви випливає спір про право, який не може бути розглянутий в порядку окремого провадження.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2025 року ЗАТ «Вейка» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2024 року і постанову Київського апеляційного суду від 16 січня 2025 року та передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що висновки судів про наявність спору про право є передчасними та ґрунтуються на припущеннях.
Суд першої інстанції не встановив між ким саме існує спір про право, чи між ким він може виникнути в майбутньому.
Водночас суд апеляційної інстанції помилково зазначив, що спір існує між ним та Львівською міською радою, оскільки матеріали справи та наведені ним обставини не дають підстав для такого висновку.
Він є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 . Інших спадкоємців чи осіб, які оспорюють його спадкові права, немає. Тобто реального спору про право не існує, тому є всі підстави для розгляду заяви в порядку окремого провадження.
Сервіси для юристів