ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 624/480/24
провадження № 61-7928св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - приватне підприємство «Андріївка»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного підприємства «Андріївка» на постанову Харківського апеляційного суду від 03 червня 2025 року у складі колегії суддів: Тичкової О. Ю., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог позову
1. У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до приватного підприємства «Андріївка» (далі - ПП «Андріївка») про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування завданої моральної шкоди.
2. Позов обґрунтовував тим, що 14 серпня 2018 року його було прийнято на роботу в ПП «Андріївка» на посаду ветеринарного лікаря.
3. За усною домовленістю між ним та відповідачем, останній був зобов`язаний здійснювати щоденну доставку позивача із місця проживання до місця роботи та
в зворотному напрямку, оскільки власного автотранспорту позивач не має,
а муніципальне автобусне сполучення в населеному пункті відсутнє, відстань між місцем проживання позивача та місцем роботи становить близько 30 км.
4. З 14 серпня 2018 року по 04 квітня 2024 року ПП «Андріївка» виконувалось усне зобов`язання щодо доставки позивача до місця роботи та назад до місця проживання, проте 04 квітня 2024 року між позивачем та відповідачем стався конфлікт, під час якого відповідач погрожував звільнити позивача з посади ветеринарного лікаря.
5. В той же день позивач повернувся додому, однак на наступний день транспорт, який повинен був доставити його до місця роботи, не прибув.
6. 05 квітня 2024 року позивач попередив керівника ПП «Андріївка» про відсутність на робочому місці у зв`язку з неможливістю дістатися до робочого місця (ПП «Андріївка»).
7. У цей же день позивач зателефонував та повідомив бухгалтера
ПП «Андріївка» про відсутність його на робочому місці у зв`язку із відсутністю автотранспорту, що здійснює його доставку до місця роботи.
8. Надалі, 05, 06, 08, 09, 10, 11, 14, 15, 19, 22, 27 квітня 2024 року позивач направляв на адресу відповідача письмові звернення з проханням забезпечити його автомобілем для доставки на робоче місце у відповідності до умов трудового договору.
9. Відтак зазначав, що він з об`єктивних причин, а саме через відсутність автотранспортного сполучення між місцем його проживання та місцем роботи, був позбавлений можливості прибути на робоче місце.
10. Вважає, що вищезазначене є обставиною, що виключає його вину як працівника та, відповідно, свідчить про незаконність наказу № 30 § 2 від 29 квітня 2024 року про його звільнення, оскільки відповідачем не було враховано невиконання усних домовленостей щодо забезпечення позивача транспортом та зроблено необґрунтований висновок про його відсутність на робочому місці без поважних причин.
11. З урахуванням вищезазначеного вважає, що у ПП «Андріївка» були відсутні правові підстави для застосування до нього найсуворішого виду дисциплінарного стягнення - звільнення, а відтак, права позивача на працю підлягають захисту,
Сервіси для юристів