ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 квітня 2026 року
м. Київ
справа № 569/19797/22
провадження № 61-5474св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 вересня 2024 року у складі судді Галінської В. В. та постанову Рівненського апеляційного суду від 18 березня 2025 року у складі колегії суддів: Ковальчук Н. М., Хилевича С. В., Шимківа С. С.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору позики грошових коштів недійсним.
Позов мотивований тим, що в провадженні Рівенського міського суду перебуває справа № 569/15659/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.
Позивач уважав, що договір позики коштів, укладений 02 серпня 2021 року між сторонами, є фіктивним, а отже, недійсним. Стверджував, що він особисто не знайомий з ОСОБА_2 і ніколи з ним особисто не зустрічався, а тому не міг
у нього позичати і отримувати від нього зазначену у розписці суму коштів. Визнає те, що він дійсно особисто писав таку розписку, але її написав на вимогу ОСОБА_4 , не отримавши при цьому насправді суму коштів, зазначену в розписці.
ОСОБА_1 вказував, що він і ОСОБА_5 на початку серпня 2021 року домовились про те, що позивач бере у ОСОБА_6 в оренду з правом викупу автомобіль «Volkswagen», модель LT 35, 2002 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований на ОСОБА_2 , який вони оцінили в сумі 7 000,00 дол. США. За цією домовленістю ОСОБА_1 зобов`язався, починаючи з 10 вересня 2021 року, виплачувати
ОСОБА_7 за вказаний автомобіль по 1 000,00 дол. США щомісяця до повної виплати його оціночної вартості, до 10 березня 2022 року включно. Передача вказаного автомобіля ОСОБА_8 відбулась
02 серпня 2021 року. Саме для гарантії виконання ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань відповідно до усної домовленості ОСОБА_5 висунув ОСОБА_1 вимогу написати розписку. Отримавши від ОСОБА_6 вказаний автомобіль, ОСОБА_1 , готуючи його до експлуатації, 03 серпня 2021 року провів перевірку його технічного стану, а 07 вересня 2021 року здійснив тимчасову реєстрацію цього автомобіля на Приватне підприємство «Анастасія-II», керівником якого він є. 08 вересня 2021 року ОСОБА_1 як керівник Приватного підприємства «Анастасія-II» уклав із Страховою компанією «Еталон» договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на вказаний автомобіль, цього ж дня отримав дозвіл на експлуатацію цього автомобіля для перевезення пасажирів за маршрутами Дубно - Рівне і Дубно - Клинці (Дубенського району). Після цього ОСОБА_1 використовував вказаний автомобіль для перевезення пасажирів за вказаними маршрутами, періодично ремонтуючи його. Приблизно до кінця листопада 2021 року припинив експлуатацію автомобіля у зв`язку
з економічною невигідністю. За період експлуатації автомобіля ОСОБА_1 сплатив ОСОБА_4 1 500,00 дол. США як частину його вартості згідно з домовленістю.
Оскільки позивач перестав експлуатувати автомобіль, у нього
з ОСОБА_4 виникли різні погляди щодо подальшої долі автомобіля
і він досі знаходиться у володінні позивача разом із свідоцтвом про реєстрацію цього транспортного засобу, але не експлуатується ОСОБА_1 , посилаючись на статтю 234 ЦК України, просив визнати недійсним договір позики грошових коштів в сумі 7 000,00 дол. США, укладений 02 серпня 2021 року між ним
і ОСОБА_2 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 12 вересня
2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Сервіси для юристів