ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2026 року
м. Київ
справа № 638/14468/23
провадження № 61-10998св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу представниці ОСОБА_1 - адвокатки Зольнікової Віти Олександрівни, на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 січня 2025 року під головуванням судді Цвірюка Д. В. та постанову Харківського апеляційного суду від 16 липня 2025 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Маміної О. В., Мальованого Ю. М., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Васікова Лариса Євгенівна, про визнання заповіту недійсним,
ВСТАНОВИВ
Короткий зміст позовних вимог
1. В жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати недійсним заповіт ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу (далі - приватний нотаріус ХМНО) Васіковою Л. Є. 19 серпня 2022 року та зареєстрований в реєстрі за № 676.
2. В обґрунтування вимог вказувала, що 19 серпня 2022 року її син ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Васіковою Л. Є. за № 676, згідно зі змістом якого син заповів ОСОБА_2 однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , та колекцію рідкісних видань та рукописів, наукові праці. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.
Зазначила, що вона не була знайома з відповідачкою, родинних зв`язків з нею не мала та не розуміла як її син міг скласти заповіт на неї. Має певні сумніви, що на її сина не було здійснено тиск під час складення заповіту, а тому сумнівалась в його законності.
Посилалася на те, що приїхавши на один день з передової її син оформив заповіт та чи усвідомлював він, що робить або на нього був зроблений тиск їй не відомо, що дає сумнів у законності складеного ним заповіту.
Вказала, що перед смертю син перебував у лікарні, де і помер. ОСОБА_2 не навідувала його у лікарні, станом здоров`я не цікавилась, за життя не перебувала з ним у відносинах, спільний побут не вела, родинних зв`язків не має, після смерті сина невідомим способом заволоділа всіма документами, його банківськими картками, мобільним телефоном, планшетом, ключами від квартири та документами на неї.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Дзержинський районний суд м. Харкова рішенням від 20 січня 2025 року у задоволенні позову відмовив.
4. Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що спірний заповіт за формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства, його зміст не викликає сумніву щодо дійсного волевиявлення заповідача.
5. Харківський апеляційний суд постановою від 16 липня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в особі представника Зольнікової В. О. , залишив без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 січня 2025 року залишив без змін.
6. Апеляційний суд виходив з того, що волевиявлення ОСОБА_3 спрямоване на передачу майна саме ОСОБА_2 та зафіксоване в оспорюваному заповіті від 19 серпня 2022 року, було вільним та відповідало його волі. Доказів протилежного позивачка в порядку статті 81 ЦПК України не надала. Оскаржуваний заповіт по формі, порядку його посвідчення, відображенню дійсного волевиявлення заповідача відповідає вимогам закону, а на підтвердження підстав його недійсності позивачка належних та допустимих доказів не надала. Перед посвідченням оспорюваного заповіту приватний нотаріус встановлювала обсяг цивільної дієздатності заповідача в момент складання заповіту. Складений заповіт свідчить про те, що під час його посвідчення приватний нотаріус та ОСОБА_3 підтвердили, що волевиявлення заповідача при складенні заповіту було вільним та без будь-якого примусу.
7. Суд першої інстанції правильно керувався тим, що спадкодавець ОСОБА_3 не був визнаний недієздатним чи обмежено дієздатним та мав право на складання заповіту, а докази протилежного в матеріалах справи відсутні. Водночас сам по собі факт поранення та у зв`язку з цим перебування його у лікарні не свідчить про його неможливість усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
8. При цьому, позивачка не заявляла клопотання про призначення посмертної судово-психіатричної експертизи, яка могла б встановити психічний стан особи в момент вчинення правочину.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги
9. У серпні 2025 року представниця ОСОБА_1 - адвокатка Зольнікова В. О., подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 20 січня 2025 року та постанову Харківського апеляційного суду від 16 липня 2025 року, в якій просить оскаржені судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
10. Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, визначені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
11. Представниця ОСОБА_1 зазначає, що суди попередніх інстанцій не врахували висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.
12. Позивачка заявила про виклик свідків, які знали її сина, однак суд не заслухав їх пояснення.
13. ОСОБА_1 вважає, що складений заповіт її сином не відповідав внутрішній волі заповідача і суперечить дійсному волевиявленню.
14. Суди не надали належної оцінки поясненням позивачки, не дослідили чи спостерігався вплив іншої особи під час складання та підписання оскаржуваного заповіту.
Сервіси для юристів