ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2026 року
м. Київ
справа № 642/3020/21
провадження № 61-15718св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивачка - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Акціонерне товариство «ПроКредит Банк», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
третя особа - ОСОБА_5 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Шматько Тетяна Миколаївна, на рішення Холодногірського районного суду м. Харкова від 07 травня 2025 року у складі судді Петрової Н. М. та постанову Харківського апеляційного суду від 12 листопада 2025 року у складі колегії суддів: Пилипчук Н. П., Маміної О. В., Тичкової О. Ю.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У траві 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «ПроКредит Банк» (далі - АТ «ПроКредит Банк», банк), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - ОСОБА_5 , про визнання договору іпотеки недійсним та застосування наслідків недійсності.
Позовну заяву обґрунтувала тим, що 20 квітня 2006 року між Закритим акціонерним товариством «ПроКредит Банк», правонаступником якого є АТ «ПроКредит Банк») та ОСОБА_6 було укладено рамкову угоду № 6121, 17 травня 2007 року - додаткову угоду № 1, 02 жовтня 2008 року - договір № 2, відповідно до яких банк зобов`язався здійснювати кредитування позичальника у межах лімітів кредитування у порядку і на умовах, визначених угодою та кредитними договорами. Підпункт 2.2 рамкової угоди було встановлено наступні ліміти кредитування: 1) ліміт суми кредитування 150 000,00 дол. США; 2) ліміт строку кредитування 120 місяців; 3) максимальний розмір процентів 40 % річних. На підставі та в межах загаданої рамкової угоди між тими ж сторонами укладено договір про надання траншу від 17 травня 2007 року № 2.21325/6121, договір від 19 червня 2009 року № 1 разом з додатками від 17 травня 2007 року, 19 червня 2009 року, 19 листопада 2009 року, 30 листопада 2009 року, 21 червня 2006 року, 20 вересня 2010 року, 09 грудня 2010 року, відповідно до якого позичальнику було надано кредит в розмірі 41 000,00 дол. США на строк користування 60 місяців зі сплатою 15 % річних. Також укладено договір про надання траншу від 02 жовтня 2008 року № 207.29059/FW202.97 разом з додатками від 02 жовтня 2008 року, 19 червня 2009 року, 21 червня 2010 року, 20 вересня 2010 року, 09 грудня 2010 року, відповідно до якого позичальнику було надано кредит в розмірі 41 000,00 дол. США на строк користування 36 місяців зі сплатою 15,50 % річних, за якими позичальник був зобов`язаний своєчасно погашати кредит та відсотки за користування ним в порядку та строки, які вказані в договорах про надання траншу.
Виконання вказаних зобов`язань було забезпечено договором іпотеки від 17 травня 2007 року № 6121-1Д-02, укладеним між її матір`ю ОСОБА_2 та ЗАТ «ПроКредит Банк», із урахуванням договору № 1 про внесення змін та доповнень до договору іпотеки від 02 жовтня 2008 року. Згідно з підпунктом 2.2.1 договору іпотеки - ОСОБА_2 як іпотекодавець передала в іпотеку квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 47,4 кв. м. На момент продажу квартира належала ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Мороз Г. І. від 13 серпня 2002 року за реєстровим № 9967.
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 02 липня 2013 року у цивільній справі № 642/2843/13-ц в рахунок часткового погашення заборгованості за рамковою угодою від 20 квітня 2006 року № 6121, договором про надання траншу від 17 травня 2007 року № 2.21325/6121, договором про надання траншу від 02 жовтня 2008 року № 207.29059/FW202.97 в загальному розмірі 215 114,54 грн звернуто стягнення на нерухоме майно, що перебуває в іпотеці ПАТ «ПроКредит Банк» (заставодержателя найвищого пріоритету 1 черги), відповідно до договору іпотеки від 17 травня 2007 року № 6121-1Д-02, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Слоневською Д. В., зареєстрованого в реєстрі за № 1657, а саме квартиру АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_2 , шляхом надання ПАТ «ПроКредит Банк» права продажу предмету іпотеки віл власного імені будь-якій особі - покупцю за ціною, яка буде визначена суб`єктом оціночної діяльності не раніше, ніж за тридцять календарних днів до укладання відповідного договору купівлі-продажу; виселлено ОСОБА_2 із квартири АДРЕСА_3 надано ПАТ «ПроКредит Банк» право проводити всі необхідні дії, пов?язані з державною реєстрацією речових прав на квартиру АДРЕСА_3 , що передують укладенню договору купівлі-продажу від власного імені, включаючи право внесення даних до Державного реєстру прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, отримання відповідних витягів з нього; визнати виконавчий напис від 29 липня 2011 року № 2799, вчинений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Слоневською Д. В. на договорі іпотеки від 17 травня 2007 року № 6121-1Д-02, таким, що не підлягає виконанню; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ПроКредитБанк» судовий збір в розмірі 458, 80 грн.
26 листопада 2013 року на підставі цього рішення між ПАТ «ПроКредит Банк» та ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Слоневською Д. В., зареєстрований в реєстрі за № 4810.
27 грудня 2013 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено іпотечний договір, відповідно до якого предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_4 ,
Позивачка зазначала, що на час звернення з цим позовом, право власності на спірну квартиру АДРЕСА_3 вже зареєстровано за ОСОБА_3 , яка передала його ОСОБА_4 відповідно до іпотечного договору від 27 грудня 2013 року, що підтверджується інформаційною довідкою від 03 травня 2021 року № 25522644.
Переконувала, що рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 12 червня 2014 року у справі № 642/9927/13 у задоволенні позову ОСОБА_5 в інтересах малолітньої ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПАТ «Про кредит Банк», треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Слоневська Д. В., Служба у справах дітей Ленінського району Управління Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про визнання права власності на 1/2 частину майна та визнання недійсним договору іпотеки - відмовлено.
Посилалася на те, що про вказане рішення суду їй не було відомо, фактично участі у справі не приймала, а її батьком ОСОБА_5 не було повідомлено її про розгляд вказаної справи, не надано достатніх та належних доказів порушення її прав договором іпотеки нерухомого майна від 17 травня 2007 року, після внесення змін договором від 02 жовтня 2008 року № 1.
Стверджувала, що договір іпотеки нерухомого майна від 17 травня 2007 року після внесення змін договором від 02 жовтня 2008 року № 1 порушує її права, як законного користувача квартири АДРЕСА_3 , не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому такий договір підлягає визнанню судом недійсним з наступних підстав.
01 квітня 1995 року між її батьками - ОСОБА_2 та ОСОБА_5 зареєстровано шлюб.
Вказала, що на момент укладання договору іпотеки від 17 травня 2007 року вона була неповнолітньою, постійно проживала разом з батьками в квартирі АДРЕСА_3 , але не була в ній зареєстрована. Оскільки на день укладання вказаного договору їй було 3 роки 10 місяців, то відповідно до вимог статті 160 Сімейного кодексу України (далі -СК України), батьки шляхом підписання між ними договору щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини, визначили місце проживання дитини в спірній квартирі.
Зазначила, що фактичне проживання за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується наступними документами: довідкою від 21 червня 2017 року № 71, виданою Комунальним закладом «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 78 Харківської міської ради», який відвідувала позивачка з 2006 до 2008 навчальні роки, відповідної до якої її домашньою адресою є АДРЕСА_1 довідкою від 29 червня 2017 року № 664, виданою Харківським приватним навчально-виховним комплексом «Старт-Школа» Харківської області, який відвідувала позивака з 2008 до 2014 роки, відповідно до якої її домашньою адресою є: АДРЕСА_1 довідкою про реєстрацію місця проживання від 18 лютого 2019 року.
Посилалася на те, що за умови встановлення місця проживання батьків (усиновлювачів) або одного з них, місце проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, презюмується за місцем їх проживання, а відсутність або наявність факту реєстрації за цим місцем проживання сама по собі не впливає на реалізацію права на свободу вибору місця проживання.
Наголошувала, що під час укладення оспорюваного договору іпотеки ОСОБА_2 ані банком, ані нотаріусом не було роз`яснено, що вона порушує її, своєї неповнолітньої дитини, права на користування житлом і вона не має права, без дозволу органу опіки та піклування, укладати договір іпотеки в забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору.
Вказала, що письмової нотаріально посвідченої згоди на укладення договору про внесення змін ОСОБА_5 , як чоловіком іпотекодавця, надано не було. Останній у своїй заяві не надавав згоди на вчинення конкретної дії - укладення застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що свідчить про наявність підстав для визнання недійсним вказаного договору.
Сервіси для юристів